Кузняк Микола Григорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кузняк Микола Григорович

КУЗНЯ́К Микола Григорович (08. 09. 1895, с. Добрівляни, нині Заліщиц. р-ну Терноп. обл. – 03. 11. 1937, урочище Сандормох побл. м. Медвеж’єгорськ, Карелія, РФ) – педагог. Навч. у Львів. і Віден. ун-тах (1913–17). Служив офіцером в УГА. Від 1919 – у таборі для інтернов. укр. вояків у Чехо-Словаччині. Після звільнення 1923 переїхав до Австрії, 1925 – до УСРР. Викладав у навч. закладах, зокрема від 1928 – у Київ. польс. пед. технікумі; був н. с. і дир. б-ки Укр. наук. ін-ту марксизму-ленінізму (Харків); дир. і проф. Ін-ту пед. освіти у м. Маріуполь (нині Донец. обл.). 29 січня 1933 заарешт., 23 вересня того ж року за звинуваченням у членстві в УВО засудж. до 5 р. ув’язнення. Перебував у таборі в м. Караґанда (Казахстан), 1936 переведений у Соловец. табори (РФ). Без пред’яв­лення звинувачення відповідно до постанови судової трійки при Упр. НКВС у Ленінгр. обл. від 9 жовтня 1937 розстріляний. Реабіліт. 1989.

П. З. Гуцал

Статтю оновлено: 2014