Запашні - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Запашні

ЗАПА́ШНІ – династія циркових артистів. Михайло Сергійович (24. 06. 1903, м. Єйськ, нині Краснодар. край, РФ – 09. 09. 1982, Ленінград, нині С.-Петербург) працював у номері І. Піддубного, у жанрі франц. боротьби, силовим акробатом. Із партнером Г. Мельченко виконував номери «Крафт-акробати», «Влучні стрільці». Його дружина Лідія Карлівна (01. 01. 1905 – 08. 08. 1960, Москва) – дочка музиканта, диригента цирк. оркестру та клоуна Карла Томпсона, який виступав у Росії під іменем Мільтонс; від 1920 працювала ґротеск-наїзницею, жонглером, акробатом та повітряною гімнасткою. Їхні діти: Сергій (13. 02. 1926, Ленінград – 21. 10. 1980, м. Владивосток, РФ), нар. арт. РФ (1988); Вальтер (02. 04. 1928, Ленінград – 27. 08. 2007, Москва), закін. Київ. ін-т фіз. культури (1956); автор кн. «Вольтижная акробатика» (1961), «Риск, борьба, любовь» (2002); Ганна (08. 08. 1931, Ленінград); нар. арт. РРФСР (1990); Мстислав (Мечислав) (16. 05. 1938, Ленінград), закін. режисер. ф-т Держ. ін-ту театр. мист-ва (Москва, 1971), Держ. премія РФ (1996); написав кн. «Цирк: Боль и радость моя» (2005); Ігор (21. 06. 1940, Ленінград) – гімнасти, акробати, наїзники, дресирувальники. Діти Сергія – Валерій (10. 01. 1951) та Іонія (01. 01. 1947); перша дружина Вальтера – Мариця Михайлівна (дівоче – Попова; 27. 07. 1941) виступала з номером «Каучук», входила в клітку до левів і тигрів; створила єдиний у світі атракціон з чорними пантерами; дружина Мстислава – Долорес Павлівна (дівоче – Гнєздилова; 24. 03. 1941, м. Благовєщенськ, РФ); засл. арт. РРФСР (1991). Усі члени родини працювали у цирку з дитинства (акробатика, гімнастика). Під час 2-ї світ. війни перебували у блокад. Ленінграді. Від 1943 З. – у складі фронт. артист. бригади. Серед номерів – «Акробати-вольтижери брати З.» (1945, виділяється композиц. чіткістю, трюковою насиченістю, актор. виразністю; відзнач. 1957 на 6-му Всесоюз. фестивалі молоді та студентів у Москві); демонстрували у Китаї, Болгарії, Франції. Ганна та Мстислав від 1959 виступали з номером «Повітряні гімнасти»: виїжджали на манеж на конях і, виконавши па-де-де, демонстрували складні повітряно-гімнастичні вправи. З. створили також номер «Акробати-вольтижери на конях». Від 1969 демонструють номер «До зірок» (дві торпеди у повітрі символізують косміч. політ); учасники – Мстислав (розробник), Долорес та Валерій. Від 1976 Мстислав виступає і як дресирувальник слонів. Вальтер – акробат, гімнаст, штангіст; закін. Одес. мед. ін-т, Київ. ін-т фіз. культури (1956). Від 1958 займався дресируванням, стажувався у В. Борисова, Б. Едера. Створив атракціон «Серед хижаків» (38 тварин: тигри, леви, пантера, рись; прем’єра 1961, Іванов. цирк): дресирувальник виїжджав на манеж на леві; пантера перелітала через манеж на гімнастич. трапеції; дві тварини одночасно стрибали з тумб назустріч одна одній, водночас дві інші робили перехресні стрибки через хижаків. У фіналі один з левів ішов з манежа, самостійно відсуваючи засув до клітки, решта один за одним проскакували до виходу крізь палаюче кільце. Дресирувальник увів елементи акробатики (зокрема сальто через піраміду з кількох тварин); номер виконували у швидкому темпі, легко, з гумором. Лауреат Всесоюз. огляду нових творів цирк. мист-ва (1964). Гастролі у Болгарії, Китаї, Польщі, Німеччині, Франції, Швеції, Японії. Тварин знімали у фільмах («Дерсу Узала», «Три плюс два», «Руслан і Людмила» та ін.). 1990 поставив атракціон «Спартак» з кіньми, слонами й тиграми, до яких «кидали» героя. На поч. 1990-х рр. виїхав з родиною до Китаю, де працював 5 р. Худож. кер. колективу «Брати З.». Від 1998 – на пенсії. Родинну справу продовжили сини Вальтера від 2-го шлюбу з Тетяною Василівною (02. 09. 1956, м. Калінін, нині Твер, РФ), яка понад 20 р. працювала приборкувачкою хижаків, – Едгард (11. 07. 1976, м. Ялта, нині АР Крим; закін. Таврій. ін-т підприємництва і права, Сімферополь) та Аскольд (27. 09. 1977, Харків; закін. Рос. академію театр. мист-ва, Москва) – засл. артисти РФ (1999). Вальтер передав атракціон «Серед хижаків» синам, які виступали з ним у РФ, Китаї, Японії, Угорщині, Монголії, Казахстані, Білорусі. Чорних пантер дресирує дочка Мариця.

Видано фотоальбом «Мстислав Запашный» (1985). Усі зазначені вид. опубл. у Москві.

К. І. Котенко

Стаття оновлена: 2010