Завадовський Іван - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Завадовський  Іван

ЗАВАДО́ВСЬКИЙ Іван (09. 04. 1937, с. Фрага, нині Ягодівка Рогатин. р-ну Івано-Фр. обл. – 14. 04. 1983, там само) – живописець і графік. Закін. Львів. ін-т приклад. та декор. мист-ва (1970; викл. К. Звіринський, Р. Сельський). Відтоді працював у цеху монум. живо-пису Львів. худож.-вироб. комбінату Худож. фонду УРСР. Осн. галузі – станк. і монум.-декор. живопис, станк. графіка. Гол. теми: гори і море, «лірич.» та «іроніч.» герої, монум.-декор. «поетизм». Одна із засадн. ознак мист-ва З. – мотив руху. Автор серій станк. пейзажів передмість Львова, Криму, портретів. У творчості тяжів до формал. пошуків львів. школи з орієнтацією на франц. малярство 1-ї пол. 20 ст. Синтезував автор. композиц.-пластичне мислення з досвідом європ. модернізму (елементами символізму, експресіонізму, кубізму, сюрреалізму). Твори 1960 – поч. 1970-х рр. виконані в експресивно загострених пластич. формах з активізованими функціями кольору та фактури. Брав участь у мозаїч. оздобленні автобус. станцій Зх. України.

Тв.: «Алегорична сцена», «В інтер’єрі», «Жіночий образ», «Портрет» (усі – 1970-і рр.), «Маски і дії» (поч. 1980-х рр.).

Літ.: Іван Завадовський // Яців Р. Укр. мист-во: Ідеї, явища, персоналії: Зб. ст. Л., 2006.

Р. М. Яців

Стаття оновлена: 2010