Завадський Віктор Володиславович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Завадський Віктор Володиславович

ЗАВА́ДСЬКИЙ Віктор Володиславович (23. 10. 1886, Полтав. губ. – 08. 05. 1973, Торонто) – правознавець. Закін. Ун-т св. Володимира у Києві (1909). Працював суддею в м. Омськ (Росія) та Києві, судовим слідчим Черніг. окруж. суду. Під час Визв. змагань 1917–21 – чл. ЦК УПСФ, Нац.-держ. союзу (від 1918), Всеукр. нац. ради (від 1919). Від січня 1919 – в апараті Мін-ва юстиції УНР: заст. голови Особл. слідчої комісії для розслідування євр. погром. подій, в. о. зав. юрисконсульт. відділу. Переклав укр. мовою рос. статут кримінал. судочинства, входив до складу комісії під головуванням А. Ніковського, яка у вересні 1920 у м. Тарнув (Польща) розробила конституц. проект «Основний державний закон Української Народної Республіки». Опублікував у віден. часописі «Воля» спогади «Як ми мандрували (Евакуаційні нариси)», (1921, т. 1, ч. 6), які передрукували й інші видання. Згодом звільнився зі служби і мешкав у Львові, від 1929 – у Варшаві. 1944 виїхав до Німеччини, звідки емігрував до Канади. Написав низку статей для укр. преси.

І. Б. Усенко

Стаття оновлена: 2010