Завадський Едвальд Абрамович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Завадський Едвальд Абрамович

ЗАВА́ДСЬКИЙ Едвальд Абрамович (02. 06. 1927, м. Міллєрово Ростов. обл., РФ – 22. 03. 2005, Донецьк) – фізик. Чоловік Ю. Мамалуй. Д-р фіз.-мат. н. (1975), проф. (1980), чл.-кор. НАНУ (1978). Премія ім. К. Синельникова АН УРСР (1975). Закін. Орлов. пед. ін-т (РФ, 1955). Працював у Ін-ті фізики металів Урал. відділ. АН СРСР (м. Свердловськ, нині Єкатеринбург, РФ; 1959–66): ст. н. с. (від 1964); Донец. фіз.-тех. ін-ті НАНУ (від 1966): зав. відділу магніт. властивостей твердих тіл (від 1969), заст. дир. з наук. роботи (1978–87), дир. (1987–97). Водночас від 1968 – проф. каф. теор. фізики Донец. ун-ту. Досліджував фізику магніт. явищ і фазових перетворень. Визначив вплив сильних магніт. полів і тисків на стійкість магніт. фаз у сплавах та сполуках перехід. металів. Спільно з О. Галкіним відкрив ефект незворот. індукування нових магніт. станів речовини сильним магніт. полем (1971).

Пр.: Физика магнитноупорядоченных веществ. Новосибирск, 1976; Магнитные фазовые переходы. К., 1980; Особенности термодинамики фазовых переходов в системе с двумя каналами упорядочения // ФНТ. 1990. Т. 21, № 8; Phasendiagram mit S-formigen Labilgrenzen // Berichten Bunsengeselschaft. 1996. Bd. 100, № 2; Metastable regions in the P–T-diagram of KNO3 close to the triple point // Ferroelectric Letters. 1997. Vol. 23 (усі – співавт.).

Літ.: 70-річчя чл.-кор. НАН України Е. А. Завадського // Вісн. НАНУ. 1997. № 5–6.

В. І. Каменєв

Стаття оновлена: 2010