Завалів - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Завалів

ЗАВА́ЛІВ – село Підгаєцького району Тернопільської області. Центр сільської ради, якій підпорядк. села Заставче, Затурин, Середнє. Знаходиться у долині р. Золота Липа (притока Дністра), за 18 км від райцентру та за 12 км від залізнич. ст. Потутори. Пл. 10 км2. Насел. 471 особа (2001), переважно українці. За переказами, у 12 ст. село мало назву Зелений Дуб. Вперше згадується у 1310 (земел. реєстри Львів. архіву). Відповідно до докум. згадки 1395 – власність І. Унгаруса. Згодом ним володіли Маковецькі, які збудували мурований замок (існував до 2-ї світ. війни). Історик А. Петрушевич стверджував, що сучасна назва села походить від 3-х оборон. валів, що були тут під час княжої доби. 1675 замок знищило турец.-татар. військо, 1689 його відбудував власник села Я.-С. Яблоновський. До 1711 діяв монастир о. Василіян (остан. ігумен – С. Тарасевич). 1729 З. надано Маґдебур. право. Від серед. 19 ст. завалів. землі належали К. Рачинському. Після 1-го поділу Польщі 1772 – під владою Австрії (від 1867 – Австро-Угорщина). У 1850-х рр. тут був 191 будинок, мешкало 1285 осіб (698 греко-католиків, 587 римо-католиків). 27 серпня 1915 у З. відбувся перемож. бій куреня УСС з рос. військами. На поч. 20 ст. виникли осередки т-в «Просвіта», «Рідна школа», «Січ», «Сокіл», «Сільський господар». 1919–39 – у межах кордонів Польщі, від 1939 – УРСР. 1963–91 – у складі Бережан. р-ну, 1940–63 та від 1991 – Підгаєц. р-ну. 1940 до села приєднано х. Кам’яна Гора, згодом також переселено жит. х. Замче. Від липня 1941 до березня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. До серед. 1950-х рр. діяли загони ОУН–УПА. Нині у З. – заг.-осв. школа, дитсадок; клуб, б-ка; амбулаторія; відділ. зв’язку, 3 торг. заклади, лісництво. Є церква св. Михаїла (1893), каплиця. Об’єкти природно-заповід. фонду: ботан. заказник урочище Вивірки, заг.-зоол. заказник Довге, ботан. пам’ятки природи Завалівська бучина № 1, Завалівська бучина № 2, Бук лісовий, Горіх чорний, Завалівський платан. Встановлено пам’ятник воїнам-односельчанам, які загинули під час 2-ї світ. війни, обеліск на місці загибелі партизанів загону С. Ковпака, пам’ят. хрест на честь скасування панщини, насипано символічну могилу борцям за волю України, зберігся стовп, що, за легендою, пов’язаний з церквою св. Миколая, яку воєвода Роман побудував у 12 ст. на честь перемоги над половцями на чолі з Буньяком. 1883 на Великдень у селі гостював І. Франко (у церкві його увагу привернули два образи над диякон. дверима іконостасу, через місяць з’явилася стаття «Два образи в церкві Завалівській»). Побл. З. знайдено бронз. меч ранньозаліз. віку. Виявлено поселення трипіл. культури, зх.-поділ. групи скіф. часу, давньорус. культури, пізнього палеоліту. Серед видат. уродженців – нар. художник УРСР А. Манастирський. У Завалів. школі навч. засл. арт. України І. Легкий та письменниця О. Сенатович.

В. В. Цюрпіта, В. Я. Чистух

Стаття оновлена: 2010