Заваллівське родовище графіту — Енциклопедія Сучасної України

Заваллівське родовище графіту

ЗАВА́ЛЛІВСЬКЕ РОДО́ВИЩЕ ГРАФІ́ТУ – найбільші в Європі та єдині, що розробляють в Україні, поклади графіту. Розташ. у Побуз. графітонос. р-ні УЩ на Пд. Бузі побл. смт Завалля Гайворон. р-ну Кіровогр. обл. (захоплює також частину Савран. р-ну Одес. обл.). Виявлене 1931, видобуток розпочато 1934. Родовище метаморфіч. типу, пов’язане з біотит-графіт. гнейсами хащувато-заваллів. світи бузької серії (неоархей). Рудоносні тіла являють собою крутоспадні пласти субширот. простягання. Вони зосереджені пн., серед. і пд. смугами (зонами). Потуж. окремих тіл від 15 до 400 м, протяжність – 3–4,8 км. Розробляють переважно руди з каолініт. кори вивітрювання гнейсів – біотит., амфібол-біотит., біотит-хлорит., хлорит-серицит. та ін. Графіт родовища явнокристалічний, лускуватий (2–4 мм), з вмістом у руді 6–14 % (серед. – 6,5 %). Підтверджені запаси руди 96,6 млн т, у перерахунку на рядовий графіт – 6,1 млн т. Супут. корис. копалиною є абразивна сировина (гранат), запаси якої оцінюють у 20,3 млн т руди або 9,7 тис. т мінералу. Родовище розробляють відкритим способом з поперед. роздрібненням свердловин. зарядами. Річний обсяг видобутку руди бл. 50 тис. т; її перероблення з випуском графіт. концентрату здійснюють на «Заваллівському графітовому комбінаті».

Літ.: Гурський Д. С., Єсипчук К. Ю., Калінін В. І. та ін. Металічні і неметалічні корисні копалини України. Т. 2. К.; Л., 2006.

В. М. Палій

Статтю оновлено: 2010

Покликання на статтю
В. М. Палій . Заваллівське родовище графіту // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=14999 (дата звернення: 14.06.2021)