Завальнюк Леонід Андрійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Завальнюк Леонід Андрійович

ЗАВАЛЬНЮ́К Леонід Андрійович (20. 10. 1931, м. Умань, нині Черкас. обл. – 07. 12. 2010, Москва) – письменник, сценарист, художник. Чл. СП РФ (1962). Закін. Новосибір. індустр. технікум (РФ, 1951), Літ. ін-т у Москві (1960). Мешкав у м. Благовєщенськ (Амур. обл., РФ), від 1964 – у Москві. Створив низку пісень, які виконали, зокрема, Й. Кобзон, В. Леонтьєв, А. Пугачова, С. Ротару, В. Толкунова. Автор збірок творів для дітей, сценаріїв х/ф «Людина, яку я люблю» (1966, реж. Ю. Карасик), «Розваги для дідусів» (співавт., 1976, реж. А. Разумовський; обидва – «Мосфільм») та мультфільмів.

Тв.: В пути. Благовещенск, 1952; Стихи о доме. Благовещенск, 1958; Поле-половодье. Москва, 1965; Вторые травы. Москва, 1975; Три холостяка: Повесть. Москва, 1975; Первая любовь. Москва, 1980; Рисунок по памяти. Москва, 1982; Родька: Повесть. Хабаровск, 1984; Лирическая повесть. Благовещенск, 1984; Деревья, птицы, облака. Москва, 1989; Беглец. Тула, 1996; Планета Зет. Москва, 2006; Летела птица. Москва, 2009.

С. О. Плахотнюк

Стаття оновлена: 2010