Завгородній Сергій Вікторович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Завгородній Сергій Вікторович

ЗАВГОРО́ДНІЙ Сергій Вікторович (26. 07. 1956, с. Смородщина Чутів. р-ну Полтав. обл.) – графік і живописець. Чоловік Л. Клименко. Чл. НСХУ (1992). Закін. Харків. худож.-пром. ін-т (1980; викл. В. Віхтинський, Ю. Головаш, В. Ненадо). Відтоді – учасник всеукр., всесоюз. та міжнар. мист. виставок. Працював 1983–84 викл. худож. школи у м. Єнакієве Донец. обл. На твор. роботі. Автор плакатів на мед., політ. та екол. тематику, живопис. портретів і натюрмортів.

Тв.: плакати – «Пияцтво – вправа у божевіллі» (1985), «Декларація прав людини» (1990), «Привид бродить по Європі», «Слова… Слова… Слова…», «СНІД» (усі – 1992); серія екол. плакатів (1998–2001); живопис – «Суєта» (1994), «Імператор» (1996), «Натюрморт» (1997), «Індустріальний монстр» (1998), «Арлекін» (1999), «Чоловік у червоному» (2000), «Музика» (2001), «Знаки», «Глиняні люди», «Королева» (усі – 2002); графіка – «Освітлений сонцем» (2003), «Монах» (2004), «Чоловік епохи супрематизму» (2005), «Музикант» (2006), «Повернення блудного сина» (2007), «Літописець» (2008).

Р. Г. Клименко

Стаття оновлена: 2010