Завойський Євген Костянтинович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Завойський Євген Костянтинович

ЗАВО́ЙСЬКИЙ Євген Костянтинович (15(28). 09. 1907, м. Могилів-Подільський, нині Вінн. обл. – 09. 10. 1976, Москва) – фізик. Д-р фіз.-мат. н. (1945), проф. (1946), акад. АН СРСР (1964). Герой Соц. Праці (1969). Закін. Казан. ун-т (нині Татарстан, РФ; 1930), де й працював: 1933–47 – зав. каф. експерим. фізики. 1947–51 – у КБ-11 (м. Арзамас-16, нині Саров Нижньогород. обл., РФ), де вивчав динаміку дії удар. хвилі на матерію, нагородж. Сталін. премією (1949) за участь у створенні атом. бомби. 1951–71 – нач. сектору в Ін-ті атом. енергії АН СРСР (Москва). Досліджував радіоспектроскопію, фізику плазми. Відкрив і дослідив явище електрон. парамагніт. резонансу (1944; Ленін. премія, 1957); розробив метод турбулент. нагріву плазми (співавт.), виявив ефекти аномал. високого опору плазми за високої щільності струму і її швидкого нагріву (1961); вказав на можливість керов. термоядер. синтезу з допомогою релятивіст. електрон. пучків. Казан. фіз.-тех. ін-т 1984 названо ім’ям З., а також одну з вулиць міста; 1991 засн. Міжнар. премію ім. З.; 2004 перед корпусом фіз. ф-ту Казан. ун-ту встановлено його погруддя.

Пр.: Spinmagnetic resonance in paramagnetics // J. Physics. 1945. Vol. 9, № 3; Paramagnetic absorption in some salts in perpendicular magnetic fields // Там само. 1946. Vol. 10, № 2; Об изучении сверхбыстрых световых процессов // Докл. АН СССР. 1955. Т. 100, № 4 (співавт.); О применении многокаскадных электронно-оптических усилителей света в астрофизике // Там само. 1958. Т. 121, № 5 (співавт.); Коллективные взаимодействия и проблема получения высокотемпературной плазмы // АЭ. 1963. Т. 14, вып. 1; Turbulent heating of plasma by means of a current // Nuclear Fusion. 1969. Special supplement (співавт.).

Літ.: Завойский В. К. Академик Е. К. Завойский. Казань, 1986; Чародей эксперимента: Сб. воспоминаний об академике Е. К. Завойском. Москва, 1994; Завойский В. К. Минувшее. Казань, 1996; Силкин И. И. Евгений Константинович Завойский. Казань, 2005.

Ю. М. Ранюк

Стаття оновлена: 2010