ЗАВО́РИЧІ — село Броварського ра­йону Київської області. Знаходиться на р. Гнізна (притока Трубежа, бас. Дні­пра), за 45 км від райцентру та за 65 км від обл. центру. Площа 4,46 км2. Насел. 2241 особа (2001, складає 72,3 % до 1989), пере­важно українці. Залізнична станція. Засн. 980 князем Володимиром Великим як Заворотиц. городище, яке входило у Трубіз. оборон­ну лінію. З на­звою повʼязана легенда про 3-х братів-богатирів, які зібрали місц. ополче­н­ня та завернули тут татар. військо (по­ступово транс­формувалася в сучасну). Від 16 ст. до 1917 З. належали білорус. шляхтичам Оскеркам. Остан. пред­ставник цього роду збудував палац (донині збереглися залишки), навколо якого заклав роз­кіш. парк. Тут містилася резиденція польс. королів. намісника, мешкала «околична» шляхта. У документах 1628 З. згадуються як містечко. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. 1648–54 — сотен­не містечко Пере­яслав., від 1654 — Київ. полків. Від цього ж року — у межах кордонів Рос. імперії. Після ліквідації Завориц. сотні З. пере­творилися на село. 1782–97 та від 1803 — у складі Остер. пов. (1782–97 — Київ. намісництва, від 1802 — Черніг. губ.). 1797–1802 входили до Малорос. губ. 1868 побл. З. прокладено залізницю. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Мешканці за­знали сталін. ре­пресій, потерпали від голодомору 1932–33. Від вересня 1941 до жовтня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. Нині у З. діють заг.-осв. школа, школа-дитсадок; б-ка; амбулаторія. Памʼятка архітектури — деревʼяна церква св. Георгія (1873). Серед видат. уродженців — Герой Радянського Союзу А. Ситько.