Заворичі - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Заворичі

ЗАВО́РИЧІ – село Броварського району Київської області. Знаходиться на р. Гнізна (притока Трубежа, бас. Дніпра), за 45 км від райцентру та за 65 км від обл. центру. Пл. 4,46 км2. Насел. 2241 особа (2001, складає 72,3 % до 1989), переважно українці. Залізнична станція. Засн. 980 князем Володимиром Великим як Заворотиц. городище, яке входило у Трубіз. оборонну лінію. З назвою пов’язана легенда про 3-х братів-богатирів, які зібрали місц. ополчення та завернули тут татар. військо (поступово трансформувалася в сучасну). Від 16 ст. до 1917 З. належали білорус. шляхтичам Оскеркам. Остан. представник цього роду збудував палац (донині збереглися залишки), навколо якого заклав розкіш. парк. Тут містилася резиденція польс. королів. намісника, мешкала «околична» шляхта. У документах 1628 З. згадуються як м-ко. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. 1648–54 – сотенне м-ко Переяслав., від 1654 – Київ. полків. Від цього ж року – у межах кордонів Рос. імперії. Після ліквідації Завориц. сотні З. перетворилися на село. 1782–97 та від 1803 – у складі Остер. пов. (1782–97 – Київ. намісництва, від 1802 – Черніг. губ.). 1797–1802 входили до Малорос. губ. 1868 побл. З. прокладено залізницю. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Мешканці зазнали сталін. репресій, потерпали від голодомору 1932–33. Від вересня 1941 до жовтня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. Нині у З. діють заг.-осв. школа, школа-дитсадок; б-ка; амбулаторія. Пам’ятка арх-ри – дерев’яна церква св. Георгія (1873). Серед видат. уродженців – Герой Рад. Союзу А. Ситько.

Л. П. Федоровська

Стаття оновлена: 2010