Заворотько Павло Петрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Заворотько Павло Петрович

ЗАВОРО́ТЬКО Павло Петрович (22. 08. 1924, с. Гнатівка, нині Новомоск. р-ну Дніпроп. обл. – 16. 09. 1984, Київ) – правознавець. Д-р юрид. н. (1969), проф. (1969). Закін. Київ. ун-т (1952), де відтоді й працював: 1961–74 – декан юрид. ф-ту, водночас 1964 заснував і очолив першу в СРСР каф. рад. процесуал. права. У 1960–70-і рр. читав лекції в ун-тах Польщі, Чехословаччини, Румунії, Югославії, США, входив до складу делегацій УРСР на 24-й і 25-й сесіях ГА ООН. Уперше розробив вчення про виконавче провадження, сформулював його принципи, розглянув теорію процесуал. права та визначив форми їх реалізації. 1976 ВАК СРСР необґрунтовано позбавила його наук. ступ. і вчених звань (також був звільнений з роботи). 1997 ВАК України визнала дійсними дипломи й атестати.

Пр.: Практичний посібник з радянського цивільного процесуального права. Вип. 1. К., 1966; Судове виконання. К., 1967; Непозовне провадження в радянському цивільному процесі. К., 1969; Процессуальные гарантии исполнения судебного решения. Москва, 1974.

Літ.: Про поновлення наукових ступенів і вчених звань Заворотьку Павлу Петровичу // Бюл. ВАК України. 1997. № 2.

В. П. Капелюшний

Стаття оновлена: 2010