Зав’ялов Анатолій Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зав’ялов Анатолій Іванович

ЗАВ’Я́ЛОВ Анатолій Іванович (26. 11. 1930, м. Каліш, Польща) – художник монументально-декоративного мистецтва, графік, живописець. Батько Д. Зав’ялової. Чл. СХ РФ (1971). Закін. Львів. ін-т приклад. та декор. мист-ва (1958; викл. Й. Бокшай, А. Ерделі). На твор. роботі. Жив у Львові, у РФ від 1964 – у м. Куйбишев (нині Самара), від 1972 – у м. Великий Новгород. Учасник міських, зарубіж. худож. виставок від 1960. Персон. – у Великому Новгороді (1987, 1994, 2000, 2005). Створює чеканки, мозаїки, розписи, колажі, живописні портрети, пейзажі та натюрморти. Для творчості З. характерне використання яскравих фарб, великих кольор. плям, енергії внутр. ритму. Портрет З. написав О. Кищенко (1962). Окремі роботи зберігаються у Новгород. музеї-заповіднику, Держ. музеї худож. культури Новгород. землі.

Тв.: чеканки – «Царівна-Несміяна» (1967), «С. Разін і княжна» (1968), «Крик», «Дзвін», «Телефон», «Космос», «Юність» (усі – 1969), «Садко» (1980-і рр.); мозаїки – «Майстрині» (1972, ресторан м. Крестці Новгород. обл.), «Будівельники старого і нового міста» (1973, фасад буд. технікуму), «Волхова» (1980-і рр., фасад готелю «Новгород»; обидві – у Великому Новгороді); живопис – «Артист Львівської філармонії Г. Кононов» (1959), «Мати з дитиною» (1960), «Старий рибалка» (1965), «Троє» (1972), «Пісня» (1973), «Натюрморт із червоною палітрою» (1974), «Після роботи», «Романс» (обидва – 1975), «Три балерини» (1979), «Катерина» (1980), «Д. Зав’ялова», «Порт» (обидва – 1983), «Осінній парк» (1989), «Софія восени» (1998), «Жовті троянди» (2001), «Асоціації» (2003), «Біля озера» (2004), «Гітарна фантазія» (2005); ліногравюри – «Дівчина з голубами» (1960), «Літня ніч» (1961), «Штукатурниці» (1962), «Волзький мотив», «На пляжі» (обидві – 1965); станк. графіка – «Вальс квітів» (1980), «Сосни і люпини» (1986), «Вечір» (1989), «Квіти і музика» (1999), «Святковий день» (2002), триптих «Варіації» (2004).

Н. В. Космолінська

Стаття оновлена: 2010