Загаєвич Василь Дмитрович
Визначення і загальна характеристика
ЗАГАЄ́ВИЧ Василь Дмитрович (02. 04. 1868, м. Яворів, нині Львів. обл. — 10. 08. 1948, с. Вовчухи Городоцент р-ну Львів. обл.) — письменник. Закін. Академ. гімназію (1889), Духовну семінарію та Університет (1893) у Львові. Служив священиком у селах Прикарпаття (від 1898 — у Вовчухах). Друкувався від серед. 1890-х рр. у г. «Буковина», «Буковинські відомості», ж. «Зоря», «ЛНВ» та ін. Автор реаліст. оповідань і нарисів з життя зх.-укр. села «Як дбаєш, так і маєш» (Л., 1895), «Політик» (г. «Діло», 1895, ч. 26; обидва схвально оцінені І. Франком), «Великдень» (там само, ч. 70–72), «Війтівська совість» (там само, ч. 77–80), «Завідатель» (там само, 1896, ч. 207), «Опікун здоров’я» (там само, ч. 253; «Буковинські відомості», 1897, № 6–9), «Легка смерть» («ЛНВ», 1901, т. 14; 1905, т. 30), «Місяць» (там само, 1905, т. 30) та ін. Тяжів до лаконічності стилю, психол. аналізу. Підтримував дружні зв’язки з Л. Мартовичем та І. Франком, який гостював у Вовчухах (тут 1993 у пам’ять про цю подію відкрито мемор. дошку, скульптор М. Дмитрів) і редагував оповідання З. Р. Горак упорядкував зб. «Загаєвич В. Д. Твори» (Л., 2001).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
