ЗАГАЄ́ЦЬКИЙ СВЯТО́ГО ІОА́НА МИ́ЛОСТИВОГО ЧОЛОВІ́ЧИЙ МОНАСТИ́Р УПЦ МП Знаходиться у с. Малі Загайці Шумського р-ну Терноп. обл. Засн. 1625 з благослове­н­ня преподобного Іова, ігумена Почаїв. лаври, та Київського митрополита Петра Могили, який настоятелем 1636 при­значив архімандрита Антоніна Рудницького. Монастир побудов. на місці фортеці коштом місц. православ. поміщиці І. Ярмолинської. Осн. споруда — дво­ярус. камʼяний храм на честь св. Іоана Милостивого, патріарха Александрійського, у візантій. стилі. У 17–19 ст. монастир був одним із центрів реліг.-духов. життя на Волині. 1709 пограбов. польс. кавалерією, яка намагалася змусити монахів прийняти унію. 1721 ігумен Варлаам Снітовський прийняв унію, але 1794, після поділу Речі Посполитої, монастир знову став православним. 1818–59 тут діяло парафіял. духовне училище. 1829–73 настоятелями були ректори Волин. духов. семінарії (м. Кременець, нині Терноп. обл.), яким 1865–73 також під­порядков. Кременец. монастир. Архів і бібліотека обителі мали на той час цінні рукописи та старо­друки, зокрема екземпляр Острозької Біблії (1581), що зберігалася тут до 1924. На тер. монастиря похов. 1829 митрополит Ніконісавський Даниїл. На поч. 20 ст. за упр. архімандрита Єпіфанія обитель одержала статус першоклас. монастиря з числом братії бл. 100 осіб. 1912 у монастир. лісі від­крито скит на честь святителя Іоасафа, єпис­копа Білгородського. Після встановле­н­ня на зх.-укр. землях рад. влади (1939) монастир по­ступово занепадав. 17 квітня 1943 нім. карал. загін роз­стріляв братію скиту, а в 50-х рр. знищено храм і споруди скиту. 1961 помер остан­ній насельник монастиря. Храм Іоана Милостивого діяв як парафіяльний, у братському корпусі (побудов. 1784) поперемін­но роз­ташовували школу, бібліотеку, клуб, магазин, пошивну, станцію су­проводу літаків. 10 вересня 2007 архі­єпис­коп Тернопільський і Кременецький Сергій (Генсицький) при­значив намісником від­новл. монастиря колиш. насельника Почаїв. лаври — ієромонаха Геронтія (Галія). Гол. святині монастиря — Загаєцька ікона Божої Матері «Всемилостивій-ша» (зна­йдена матірʼю І. Ярмолинської у лісі, а 1749 власником Шумська С. Ярмолинським подаров. монастирю; оригінал її 2006 викрадено, нині зберігається чудотвор. список ікони 19 ст.); ікони св. Іоана Милостивого та мученика Маманта із частками їхніх мощей, ікона «Спас в терновому вінці», що обновилася на поч. 20 ст. Нині кількість братії — 7 осіб.