Загайкевич Богдан Вікторович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Загайкевич Богдан Вікторович

ЗАГАЙКЕ́ВИЧ Богдан Вікторович (05. 02. 1887, Тернопіль – 20. 08. 1967, м. Ірвінґтон, шт. Нью-Джерсі, США) – педагог, громадський діяч. Брат В. Загайкевича. Навч. у г-зіях в Тернополі та Львові, 1912 закін. Львів. ун-т. Працював в Укр. чол. г-зії (1912–14, 1922–39) та Укр. ін-ті для дівчат (1922–23) у м. Перемишль (нині Польща). 1914–18 – поручник УСС, 1918–19 – сотник УГА (ком-р куреня у піхот. полку). Був у Перемишлі кер. т-ва «Боян» при філії Вищого муз. ін-ту ім. М. Лисенка (від 1922), співзасн. і дир. управи Укр. регіон. музею «Стривігор» (від 1932), одним із кер. Т-ва прихильників укр. мист-ва та ін. 1941–44 – голова окруж. Укр. допомогового ком-ту. 1944 емігрував, до 1950 – голова таборової ради у м-ку Берхтесґаден (Німеччина). Від 1950 – у США. Вчителював у м. Елізабет (шт. Нью-Джерсі) та Ірвінґтоні. Голова Ради регіон. ком-тів НТШ у США, чл. УВАН (кер. її книгознав. секції). Ред. і співавт. кн. «Перемишль – західний бастіон України: Збірник матеріалів до історії Перемишля і Перемиської землі» (Нью-Йорк; Філадельфія, 1961), автор переказу розвідки О. Зубрицького «Дещо з минувшини Перемишля» (г. «Надсянська земля», 1939, ч. 1), низки статей істор. і пед. тематики.

Літ.: Українська державна чоловіча гімназія в Перемишлі. 1895–1995. Дрогобич, 1995.

П. З. Гуцал

Стаття оновлена: 2010