Загайкевич Володимир Вікторович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Загайкевич Володимир Вікторович

ЗАГАЙКЕ́ВИЧ Володимир Вікторович (19. 10. 1876, Тернопіль – 07. 06. 1949, м. Міттенвальд, Німеччина) – правознавець, громадсько-політичний діяч. Брат Б. Загайкевича. Д-р права (1906). Закін. г-зію в Тернополі, навч. в ун-тах Львова, Відня та Берліна. Працював пом. адвоката у Львові, від 1907 – адвокатом у м. Перемишль (нині Польща). 1909–14 – голова філії т-ва «Просвіта» і «Міщанської каси», чл. керів. органів повіт. т-в «Сільський господар» і «Руська щадниця», співзасн. приват. укр. школи. Видавав г. «Перемиський вісник» (1910–14). У 1912–18 – посол до австро-угор. парламенту, під час 1-ї світ. війни – військ. аудитор (1915–17), чл. Бойової управи УСС (1917–18). На поч. листопада1918 – заст. голови повіт. Укр. нац. ради, один із організаторів «Листопадового зриву» в Перемишлі. 11 листопада 1918 заарешт. польс. військовиками і на рік ув’язнений. 1919–29 – відп. ред. г. «Український голос» (Перемишль). Захисник М. Січинського на процесі 1908, політ. процесах над чл. УВО й ОУН, зокрема Львів. процесі 1936. У 1928–35 – посол польс. сейму, до 1930 – його віце-маршалок, голова Укр. сеймового клубу. 1939–44 – у Кракові: віце-президент апеляц. суду, 1940–41 – голова Укр. допомогового ком-ту. 1944 емігрував до Німеччини, перебував у таборі для переміщ. осіб у м. Карлсфельд, згодом – у Міттенвальді. Автор низки статей політ. і правн. тематики, брошури «Одною ланкою – спільним фронтом!» (1928).

Літ.: Комариця М. Загайкевич Володимир // Укр. журналістика в іменах. Л., 2003. Вип. 10; Стех Я. Пропам’ятна книга українських діячів Перемищини. Л., 2006; Гуцал П. Українські правники Тернопільського краю. Т., 2008.

П. З. Гуцал

Стаття оновлена: 2010