Загайкевич Марія Петрівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Загайкевич Марія Петрівна

ЗАГАЙКЕ́ВИЧ Марія Петрівна (31. 10. 1926, Львів – 01. 04. 2014, Київ) – музикознавець, педагог. Дочка П. Пшенички. Д-р мистецтвознавства (1982), проф. (1995). Чл. НСКУ (1959). Премія ім. М. Лисенка (2000). Закін. Львів. консерваторію (1950; кл. фортепіано Т. Шухевича) та аспірантуру при ІМФЕ АН УРСР (Київ, 1954; кер. В. Довженко). 1948–51 – концертмейстер Львів. спец. муз. школи, 1951 – викл. дит. муз. школи № 1. Від 1955 працювала в ІМФЕ НАНУ: 1986–2008 – пров. н. с. Водночас 1997–2007 розробила і вела курси «Історія балет. творчості» та «Укр. танц. культура» на Київ. ф-ті хореографії харків. Міжнар. слов’ян. ун-ту. Наук. дослідж.: історія укр. музики 19–20 ст., зокрема муз. культури Зх. України 2-ї пол. 19 ст.; творчі біографії композиторів (В. Барвінського, М. Вербицького, М. Вериківського, Л. Колодуба, С. Людкевича, Б. Лятошинського, Г. Майбороди, М. Скорульського та ін.); міжнац. (польс.-укр., чес.-укр.) муз. взаємини; взаємозв’язки слова й музики (І. Франко, І. Котляревський, М. Коцюбинський); балетна творчість. Авторка 8-ми розділів до академ. багатотом. «Історії української музики» (т. 1–5, К., 1989–2004; відп. ред. 3-го т.).

Пр.: С. П. Людкевич: Нарис про життя і творчість. 1957; Іван Франко і українська музика. 1958; Музичне життя Західної України другої половини ХІХ ст. 1960; М. М. Вербицький: Нарис про життя і творчість. 1961; Українська балетна музика. 1969; Левко Колодуб. 1973; Драматургія балету. 1978; Музичний світ Великого Каменяра. 1986; Богдана Фільц: Творчий портрет. 1992 (усі – Київ); Українсько-польські мистецькі взаємини ХІХ ст. Л.; К., 1998 (співавт.); Михайло Вербицький: Сторінки життя і творчості. Л., 1999; Державний гімн України: Популяр. істор. нарис. К., 2006.

Літ.: Марія Загайкевич: Бібліогр. покажч. Л., 2006; Музична україністика. Сучасний вимір: Зб. на пошану д-ра мистецтвознавства, проф. М. Загайкевич. К., 2009.

С. Й. Грица

Стаття оновлена: 2016