Загайкевич Стефан Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Загайкевич Стефан Михайлович

ЗАГАЙКЕ́ВИЧ Стефан Михайлович (07. 03. 1949, с. Назавізів Надвірнян. р-ну Станіслав., нині Івано-Фр. обл.) – скульптор. Чл. НСХУ (1995). Закін. Київ. худож. ін-т (1980; викл. В. Бородай, І. Макогон, В. Швецов). Працював 1980–91 у творчо-вироб. об’єдн. «Художник» (Київ); 1995–2000 – зав. міжнар. відділу НСХУ. На твор. роботі. Від 1980 – учасник всеукр. мист. виставок. Осн. галузі – монум. і станк. скульптура. У станк. роботах, виконаних у реаліст. манері, використовує прийом ґротеску, підкреслює характерні риси персонажів.

Тв.: «О. Мурашко» (1980), «М. Врубель», «У музеї», «Плач», «На виставці», «Буду, як батько» (усі – 1987), «Богдан» (1989); мемор. дошки – В. Ходимчуку (1989, на стіні 4-го блоку ЧАЕС), М. Грушевському (1996, Відень); пам’ятники – Воїнам-інтернаціоналістам (1989; м. Балашов Саратов. обл., РФ), Г. Ґонґадзе та журналістам, які загинули за свободу слова (2008, співавт., Київ); проекти пам’ятників – Жертвам сталін. репресій (1992), М. Грушевському (1995), «Відродження України» (1997), Тарасу Бульбі (2003, м. Дубно Рівнен. обл.), І. Мазепі (Київ), Жертвам голодомору в Україні 1932–33 рр. (Вашинґтон; обидва – 2009), Патріарху Мстиславу (2010, співавт.); в’їзний знак у смт Макарів Київ. обл. (2008).

Л. О. Лисенко

Стаття оновлена: 2010