Загальна середня освіта - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Загальна середня освіта

ЗАГА́ЛЬНА СЕРЕ́ДНЯ ОСВІ́ТА – основна складова системи безперервної освіти, яку визначають потреби суспільства, особистості, розвиток науки, виробництва, культури. У 15–16 ст. склалася система З. с. о., названа згодом класич.; здобували її переважно у г-зіях. У 18 ст., крім класич., набула поширення реал. освіта, яку отримували в реал. уч-щах. У 19 – на поч. 20 ст. на території Рос. імперії З. с. о. одержували в г-зіях, реал., комерц. уч-щах, кадет. корпусах, дворян. ін-тах тощо; в СРСР – у серед. заг.-осв. трудових політех. школах, а також спец. навч. закладах (суворов., художні, хореогр. та ін. уч-ща).

У незалеж. Україні З. с. о. функціонує і розвивається на нових законодав. і методол. засадах (Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про Державну національну програму “Освіта”», «Про Національну доктрину розвитку освіти», а також похідні нормат. документи щодо упр. галузі, орг-ції навч.-вихов. процесу тощо). У Законі України «Про загальну середню освіту» (1999) її визначають як цілеспрям. процес оволодіння учнями систематиз. знаннями про природу, людину, сусп-во, культуру та вироб-во за допомогою засобів пізнав. і практ. діяльностей. Метою З. с. о. є всебіч. розвиток особистості шляхом навч. і виховання, які ґрунтуються на заг.-людських цінностях і принципах науковості, полікультурності, світського характеру освіти, системності, інтегративності, єдності навч. і виховання, громадян. свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, сусп-ва, держави. Результат З. с. о. – інтелектуал., соц. і фіз. розвиток особистості. З. с. о. будується на принципах єдності й варіативності. Єдність навч. передбачає спільність мети і завдань кожного з його ступ., наступність і взаємозв’язок між ними, надання всім дітям однакових умов у здобутті З. с. о., незважаючи на тип навч. закладу, соц. становище батьків. Будь-яка школа України функціонує як укр. нац. школа, виховуючи свідомих громадян держави, незалежно від мови навч. і підпорядкування. З. с. о. забезпечує рівень підготовки, достат. для подальшого здобуття освіти на наступ. її етапах. Усім громадянам України незалежно від раси, політ., реліг. та ін. переконань, статі, етніч. та соц. походження, майнового стану, місця проживання, мови або ін. ознак держава гарантує доступність і безоплатність здобуття З. с. о. в держ. і комунал. навч. закладах. Систему З. с. о. становлять заг.-осв. навч. заклади (ЗНЗи) всіх типів і форм власності, навч.-вироб. комбінати, позашкіл. навч. заклади, наук.-метод. установи й органи упр., а також профес.-тех. заклади та ВНЗи 1–2 рівнів акредитації, що надають повну З. с. о.

У процесі здобуття З. с. о. відбувається розвиток особистості учня як громадянина України, який поважає Конституцію і держ. символи, свідомо виконує свої обов’язки, шанує родину, держ. мову, ставиться до свого здоров’я та здоров’я ін. людей як до найвищої цінності. Відповідно до освіт. рівня, який забезпечують ЗНЗи (початк. заг. освіта, базова, повна З. с. о.), виділяють їх типи: 1-й ступ. – початк. школа, 2-й ступ. – осн. школа, 3-й ступ. – старша школа (як правило, профільна). За особливостями орг-ції навч.-вихов. процесу розрізняють спеціаліз. школи, г-зії, ліцеї, колегіуми, школи-інтернати для дітей, які потребують соц. допомоги, спец. ЗНЗи для дітей, які потребують корекції фіз. та (або) розум. розвитку, спец. заг.-осв. санаторні школи, школи соц. реабілітації з особливими умовами виховання (окремо для хлопців і дівчат), вечірні (змінні) школи – ЗНЗи 2–3 ступ. для громадян, які не можуть навчатися за денною формою. Термін здобуття повної З. с. о. за Законом України «Про загальну середню освіту» становить 12 років (1-й ступ. – 4 р., 2-й ступ. – 5 р., 3-й ступ. – 3 р.). Її зміст визначає Держ. стандарт, який є основою типових навч. планів для ЗНЗів, програм з навч. предметів. Вихов. процес у ЗНЗах проводять під час уроч., позауроч. та позашкіл. форм роботи. Його цілі визначають Конституція України, закони, нормат.-правові акти, концепції і програми з нац. виховання. ЗНЗ є демократ. установою, що визначають його відкритість перед сусп-вом, участь учнів, їхніх батьків, пед. колективу і представників громадськості в розробленні та реалізації стратегії і змісту діяльності, відповідальність навч. закладу за якість освіт. послуг перед споживачем і державою. Навч.-вихов. процес у ЗНЗах реалізують за груп. та індивід. формами навч. (в окремих випадках – екстерном). Діяльність школи ґрунтується на засадах орган. поєднання нац. і заг.-людського. Домінантою вихов. процесу є формування в учнів патріотизму і моральності. З одного боку, це виховання почуття любові до рідного краю, народу, держави, відповідальності за їхнє майбутнє, а з ін. – відкритості до сприйняття культур світу, цінностей людства – гуманізму, свободи, справедливості, толерантності, нац. примирення, збереження природи. Заг.-осв. школа України є світською, що зумовлює побудову навч.-вихов. процесу на засадах наук. знань, визначення змісту предметів і методики їхнього вивчення відповідно до вимог сучас. науки. Втручання в діяльність школи реліг. орг-цій, пропагування реліг. вірувань не допустимі. Водночас у процесі вивчення гуманітар. предметів доцільним є ознайомлення школярів з релігіями як феноменом заг.-людської культури.

Контроль якості З. с. о. проводять у процесі держ. підсумк. атестації та оцінювання знань. Від 2006 учні беруть участь у процедурах незалеж. зовн. оцінювання знань, результати якого враховують при вступі до ВНЗів. Упр. системою З. с. о. здійснюють Мін-во освіти і науки України, ін. центр. органи виконав. влади, яким підпорядковані навч. заклади, Mін-во освіти АР Крим, відповідні органи упр. освіти областей, Київ., Севастопол. міських, рай. держадміністрацій, а також органи місц. самоврядування.

Літ.: Законодавчі акти України з питань освіти. К., 2004.

О. Я. Савченко

Стаття оновлена: 2010