Загальна Українська безпартійна демократична організація

Визначення і загальна характеристика

ЗАГА́ЛЬНА УКРАЇ́НСЬКА БЕЗПАРТІ́ЙНА ДЕМОКРАТИ́ЧНА ОРГАНІЗА́ЦІЯ — українське громадсько-політичне нелегальне об’єднання. Засн. 1897 у Києві з ініціативи В. Антоновича й О. Кониського. Гол. завдання — об’єднання укр. інтелігенції для культурниц. роботи з метою нац. відродження України. На установ. з’їзді (бл. 50-ти учасників) обрана керівна рада у складі Є. Тимченка, М. Кононенка, О. Черняхівського, О. Бородая, а також почес. чл. — В. Антоновича, П. Житецького, М. Лисенка. Новоствор. організації передана книгарня ж. «Киевская старина». На поч. 20 ст. нараховувала понад 150 чл., серед яких — колишні діячі київ. «Старої громади», Братства тарасівців та ін. представники укр. інтелігенції. Від 1901 складалася з автоном. громад (бл. 20-ти), які обирали делегатів на з’їзди, що відбувалися двічі на рік. Кошти організації — член. внески та 2000 рублів щоріч. пожертв від В. Симиренка. Рада (збиралася щотижнево) керувала видавн. справою (референт спец. групи — С. Єфремов), видавала укр. книжки й популярні брошури, утримувала книгарню, якою 1900–17 завідував В. Степаненко. Організація не мала програми і не висувала політ. гасел, а спрямовувала свої зусилля на пропаганду, переважно серед інтелігенції, ідей укр. нац.-культур. відродження; видання й розповсюдження укр. друк. слова, що об’єктивно створювало підґрунтя і формувало кадри для майбут. укр. політ. організацій; агітувала за запровадження укр. шкіл; організовувала річниці на честь визнач. діячів укр. культури. Припинила діяльність 1904. На її основі створ. Укр. демократ. партію і Укр. радикал. партію, які згодом об’єдналися в Укр. радикально-демократ. партію.

Завантажити статтю