Загальна українська рада - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Загальна українська рада

ЗАГА́ЛЬНА УКРАЇ́НСЬКА РА́ДА – політична організація. Створ. 1915 у Відні в результаті реорганізації Головної української ради з метою розширення її впливу на укр. землі в межах кордонів Рос. імперії й представництва заг.-укр. інтересів під час 1-ї світ. війни. Своїм завданням З. у. р. проголосила боротьбу за побудову самост. Української Держави на укр. землях, що входили до Рос. імперії, та запровадження нац.-територ. автономії на укр. землях у складі Австро-Угорщини. До З. у. р. входив 31 делегат: з Галичини 14 делегатів від нац.-демократ. партії, 6 – від радикал., 1 – від с.-д.; з Буковини 5 – від нац.-демократ. партії, 1 – від с.-д. й 1 – від нар. партії; з Наддніпрян. України – 3 делегати від Союзу визволення України. Головою обрано К. Левицького, його заст. – М. Василька, Л. Бачинського й М. Ганкевича, секр. – В. Темницького. Союз визволення України представляв О. Скоропис-Йолтуховський. Особовий склад З. у. р. не був постійним і часто змінювався. Після проголошення у листопаді 1916 цісар. маніфесту про створення Польс. королівства та відокремлення й широку автономію Галичини у складі Австро-Угорщини вплив З. у. р. на укр. рух поступово зменшувався, а згодом вона оголосила про свій розпуск.

Літ.: Левицький К. Історія визвольних змагань галицьких українців з часу світової війни 1914–1918 рр. Ч. 1–2. Л., 1929.

Ю. П. Лавров

Стаття оновлена: 2010