ЗАГА́ЛЬНИЙ ВІЙСЬКО́ВИЙ ОБО́ВʼЯЗОК Обовʼязок громадян захищати незалежність і територ. цілісність своєї Вітчизни прописаний у ст. 65 Кон­ституції України. Згідно зі ст. 35 ніхто не може бути звільнений від обовʼязків перед державою або від­мовитися від викона­н­ня законів через реліг. пере­кона­н­ня. У випадку, коли викона­н­ня військ. обовʼязку суперечить реліг. пере­кона­н­ням громадянина, його замінюють альтернатив. (невійськ.) службою. З. в. о. встановлено з метою забезпече­н­ня комплектува­н­ня ЗС та ін. військ. формувань, створ. від­повід­но до Кон­ституції, а також під­готовки насел. до захисту України. Він включає: під­готовку громадян до військ. служби, приписку до призовних дільниць, призов на військ. службу; проходже­н­ня за призовом або добровільно військ. чи альтернатив. служби; викона­н­ня військ. обовʼязку в запасі; у воєн. час — обовʼязкове навч. громадян військ. справі. З. в. о. не поширюється на іноз. громадян і осіб без громадянства, які по­стійно або тимчасово проживають на території України. На військ. службу в мирний час призивають придатних до неї за станом здоровʼя та віком громадян, яким виповнилося 18 р. Строк військ. служби в мирний час для солдатів, матросів, сержантів і старшин становить 18 місяців (для осіб, які мають вищу освіту, — 12 місяців). Від неї звільняють осіб, яким виповнилося 27 р.; ви­знаних за станом здоровʼя не­придатними до військ. служби; тих, хто має духов. сан і штатну посаду в одній із зареєстров. конфесій, по­стійно проживає за кордоном, а також осіб, рідні яких загинули чи померли або стали інвалідами під час проходже­н­ня військ. служби.