Загорівський Різдво-Богородичний чоловічий монастир - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Загорівський Різдво-Богородичний чоловічий монастир

ЗАГО́РІВСЬКИЙ РІЗДВО́-БОГОРО́ДИЧНИЙ ЧОЛОВІ́ЧИЙ МОНАСТИ́Р Знаходився у с. Воля-Загорова Володимир-Волин. пов. (нині Новий Загорів Локачин. р-ну Волин. обл.). За переказами, засн. у серед. 13 ст. київ. ченцями, які рятувалися від монголо-татар. набігів. Однак більшість дослідників вважають, що монастир існував від поч. 15 ст. У 15–17 ст. село і монастир належали панам Загоровським. 1492 шляхтич Олександр Загоровський пожертвував для обителі дзвін. 1566 закладено фундамент муров. храму. При монастирі діяли скрипторій, шпиталь, друкарня та іконописна майстерня. 1622–24 тут перебував мандрів. друкар Сильвестр (Павло Люткович-Телиця), двічі (1696 і 1722) – іконописець Іов Кондзелевич (удруге – брав участь у розписі іконостасу). У монастирі створ. рукописні книги Пролог (1530), Мінея (1536, 1585, 1639), Апостол (1554) і Євангеліє (1567). Станом на 1662 тут мешкало 12 послушників. 1710 монастир. братство разом з ігуменом Лаврентієм Драґинським прийняло унію, від 1824 (за ін. даними – 1839) – знову православний. На поч. 20 ст. мав 3 храми: гол. Різдва Пресвятої Богородиці (тут зберігалася Загорівська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці 18 ст.), теплий Трьох Святих (прибудов. 1788 разом із келіями) і Воздвиження Чесного Хреста. У монастирі зберігалося 57 старовин. рукописів і 42 стародруки, передані згодом до древлехранилища Волин. єпархії, серед них – «Книга о постничестві» св. Василія Великого (Острог, 1594), яку князь К. Острозький, судячи з напису, подарував Г. Отреп’єву (відомому в історії як цар Лжедмитрій І). 1921–39 монастир перебував у юрисдикції РКЦ, від 1939 на правах парафіял. церкви – у складі Польс. Автокефал. Православ. Церкви, а згодом (до закриття 1961) – РПЦ. 8–11 вересня 1943 у стінах обителі тримала оборону проти нім. жандармерії чота УПА; ці події описали М. Холодний у поемі «Пам’яті 29-ти» (Сф., 2003) та П. Боярчук у повісті-хроніці «Бій під стінами хра- му» (Лц., 2005). У 1991 колишня Трьохсвятител. церква після реставрації освячена на честь Різдва Пресвятої Богородиці (УПЦ КП).

Літ.: Зверинский В. В. Материал для историко-топографического исследования о православных монастырях в Российской империи. Вып. 1. С.-Петербург, 1890; Денисов Л. И. Православные монастыри Российской империи. Москва, 1908; Горін С. Монастирі Західної Волині. Л., 2007.

М. Р. Цап

Стаття оновлена: 2010