Загорна Людмила Олександрівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Загорна Людмила Олександрівна

ЗАГО́РНА Людмила Олександрівна (06. 12. 1946, Київ) – графік і живописець. Чл. НСХУ (1977). Закін. Київ. худож. ін-т (1974; викл. М. Вайнштейн, В. Чебикін, О. Яблонська). Працювала на Київ. комбінаті монум.-декор. мист-ва (1974–88); водночас – у ж. «Малятко» (1985–88). Учасниця все-укр. та міжнар. худож. виставок від 1971. Персон. – у Фрайбурзі (Німеччина, 1992). Осн. галузі – станк. і книжк. графіка, станк. живопис; теми – рідна земля та її люди.

Тв.: іл. до кн. «Історія одного міста» М. Салтикова-Щедріна (1974); серія офортів «Сільські мотиви» (1977–91); літографії – «Лаврський провулок» (1980), «На кухні» (1984), «Двоє» (1985); живопис – «Пейзаж із фігурами» (1991), «Простий мотив» (1993), «Вийду в поле, закричу» (1998), «Ану, дихни» (1999), «Коли я виросту», «Зустріч», «Дрова» (усі – 2000), «Любов» (2001).

Літ.: Петрова О. Становлення графіка // Петрова О. Мистецтвознавчі рефлексії: Зб. ст. К., 2004.

О. М. Петрова

Стаття оновлена: 2010