Загороднюк Федір Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Загороднюк Федір Іванович

ЗАГОРОДНЮ́К Федір Іванович (12. 02. 1922, с. Гунча, нині Гайсин. р-ну Вінн. обл.) – живописець і графік. Засл. художник України (2008). Чл. НСХУ (1978). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Закін. Київ. худож. ін-т (1950; викл. Г. Меліхов, К. Трохименко). Від 1954 працює у Херсон. т-ві художників. Учасник обл., всеукр., всесоюз. і зарубіж. мист. виставок від 1950. Персон. – у Хер-соні (1973, 1982, 1992, 1998–99, 2002, 2007), Києві (1998). Автор портретів, пейзажів, темат. картин. Знаходить оригін. рішення для розкриття харак-терів у портретах. Окремі роботи зберігаються у Херсон. краєзнав. музеї, Музеї акад. В. Філатова при Ін-ті очних хвороб і тканин. терапії АМНУ (Одеса).

Тв.: живопис – «Прозріла», «В. Філатов» (обидва – 1956), «В. Строганов» (1957), «Механізатор Г. Байда» (1960), «Генерал-майор Г. Вєхін» (1967), «Мати», «Диспетчер» (обидва – 1969), «Академік Л. Гребень» (1973), «Командир крейсера “Червоний Крим” контр-адмірал О. Зубков» (1974), «Комбайнер М. Брага» (1981), «Подвиг курсантів під Сталінградом у 1942 році» (1983), «Автопортрет» (1985), «Останній рубіж» (1990), «Народний художник України О. Шовкуненко», «В. Чуприна», «Надвечір’я. Збур’ївські плавні» (усі – 1998), «Я. Голобородько» (1999), «За Соборну Україну» (2001), «Народний артист України Л. Литвиненко», «Найрідніші» (обидва – 2005), «Скульптор Ю. Степанян» (2006), «Учителька (Дружина художника)», «Наш Кличко» (обидва – 2008); серія графіч. портретів.

Літ.: Федор Загороднюк: Каталог. Хн., 1973; 1982; 1993; 2008; Масик В. Художник і журналіст // ОМ. 1974. № 1; Художники Херсонщини: Альбом. К.; Хн., 2002; Дяченко В. Художнє сузір’я Херсонщини // ОМ. 2008. № 3.

С. Д. Курбаткіна

Стаття оновлена: 2010