Загоруйко Пилип Никифорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Загоруйко Пилип Никифорович

ЗАГОРУ́ЙКО Пилип Никифорович (псевд. – Наглядач; 27. 06. 1900, с. Морозівка, нині Іллiнец. р-ну Вінн. обл. – 25. 02. 1935, Харків) – письменник, публiцист. Закiн. прогiмназiю. Учасник Визв. змагань 1917–21, старшина армії УНР, 1921 був інтернов. у Польщі, де навч. 1922 на ф-ті гуманітар. наук Варшав. ун-ту; друкувався у табор. часописах «Веселка», «За Україну», «Залізний стрілець», «Український сурмач». Від 1923 працював на різних роботах на Волині. Від 1925 – у Харкові. Керував справами Всеукр. ком-ту Спілки с.-г. лісових робітників, згодом – зав. бюро виступів Міського ком-ту письменників. Автор кн. «Спогади» (Каліш, 1922), неопубл. драм. нарису на одну дiю «Розбита мрiя», зб. вiршiв «Порвана струна», новел «Тiнi i плаї». 16 грудня 1933 заарешт., за звинуваченням у контррев. діяльності та шпигунстві засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1965.

ДА: Держ. арх. Харків. обл. Ф. Р. – 6452, оп. 4, спр. 1885–86.

А. М. Подолинний

Стаття оновлена: 2010