Заґреб - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Заґреб

ЗА́ҐРЕБ (Zagreb) – столиця Хорватії. Знаходиться на р. Сава, біля підніжжя г. Медведница. Насел. 804,2 тис. осіб (2008), з них українців – бл. 300 осіб. Важливий транспорт. вузол. У З. діє міжнар. аеропорт Плесо. Перша писемна згадка про З. датована 1094. У 1242 отримав статус вільного міста Хорват.-Угор. королівства. Від 1557 – столиця Хорватії і резиденція бана. Від 1868 – столиця автоном. провінції Хорватія та Славонія у складі Австро-Угор. імперії. Від 1918 – у складі Королівства сербів, хорватів та словенців (від 1929 – Югославії). 1941–45 – столиця проголошеної «Незалежної держави Хорватії». Від 1945 – столиця союз. Респ. Хорватія у складі Федератив. Нар. Респ. Югославія (від 1963 – Соціаліст. Федеративна Респ. Югославія). Всупереч екон. і духов. колонізації 1945–90, З. був духов. центром опору комуніст. режиму, осередком хорват. культур. і нац. свідомості. Під час воєн. дій 1991 і 1995 місто зазнало бомбардувань. Від 1991 – столиця Респ. Хорватія. У З. діють Хорват. АН і мист-в (1866), Заґреб. ун-т (1669) з 3-ма академіями (муз., 1829; драм. мист-ва, 1897; витончених мист-в, 1907), Матиця хорватська, а також низка навч. та н.-д. установ. Відомі галереї мист-в: Штросмаєра, модерна, наївного мист-ва; музеї – сучас. мист-ва, «Мімара», «Ґліптотека»; театри – Хорват. нац., «Комедія», «Гавела», «Керемпуг», «Гістріони». Архіт. пам’ятки: Ґрадец, готич. собор Вознесіння Божої Матері (13–15 ст., відновлений у 19 ст.), ансамбль резиденції архієпископа з палацом, залишки укріплень (усі – 13–18 ст.), готична церква св. Марка (14–15 ст., перебудов. у 17–19 ст.), барок. церква св. Катерини (17 ст.), палаци у стилях бароко і класицизму. З. – осередок реліг. та освіт. життя укр. діаспори, яка після 1-ї хвилі міграцій у 18 ст. з Закарпаття до Воєводини відновилася 1880 з Галичини до Боснії, 1890 – до Славонії. Духов. центром укр. переселенців була греко-катол. церква Крижевац. єпархії (Хорватія). 1880 у З. збудов. греко-катол. церква св. Кирила й Мефодія (розпис іконостаса укр. автора Е. Бучевського), існувала греко-катол. семінарія, середня школа. Від 1919 у З. діяла дипломат. місія ЗУНР (очолював Д. Лукіянович), від 1922 – т-во «Просвіта», Укр. студент. громада (згодом т-во «Дніпро»), видавали двотижневик «Думка». 1941–44 відкрито Укр. представництво в «Незалежній державі Хорватії» (голова – В. Войтанівський). З ініціативи та за участі укр. студентів З. створ. Укр. легіон з метою визволення України від більшовизму. 1944–45 періодично викладали укр. мову в Заґреб. ун-ті. Після 1945 багато українців були репрес. комуніст. режимом. Відновлення україністики розпочалося у 1950-х рр. Від 1964 укр. мову факультативно викладають на філос. ф-ті Заґреб. ун-ту. Відкрите 1995 посольство України порушило питання про введення україністики як фахового предмета. 1997 у Заґреб. ун-ті створ. відділ., 2001 – каф. (очолював М. Попович, від 2009 – Є. Пащенко) укр. мови і літ-ри. 1997 засн. Асоц. хорват. україністів (голова – А. Флакер, від 2009 – Є. Пащенко). Нині у З. діють 3 т-ва («Хорват.-укр. співроб-во», Хорват.-укр. дружби, Укр. культури), Укр. громада Хорватії (об’єднує всі осередки укр. діаспори в країні), відділ. Союзу русинів і українців Хорватії. Асоц. хорват. україністів і т-во «Хорват.-укр. співроб-во» започаткували серію «Ucrainiana croatica» (перша книга – «Голодомор», 2008). У З. виходять «Вісник української громади в Хорватії», «Наша газета». Одна з вулиць З. на честь визнання Україною незалежності Хорватії 1991 названа «Українською».

Літ.: L. Dobronić. Zagreb. Zagreb, 1993; C. Hawkesworth. Zagreb: a cultural history. New York, 2007; H. Dragutin. Stari Zagreb. Zagreb, 2008.

Є. М. Пащенко

Стаття оновлена: 2010