ЗАДО́НЦЕВ Володимир Антонович (08. 06. 1939, Дні­пропетровськ, нині Дні­про) — фахівець у галузі механіки. Син А. Задонцева. Доктор технічних наук (1991), професор (1996). Заслужений діяч науки і техніки України (1997). Премії АН УРСР ім. М. Янгеля (1989), РМ СРСР (1990). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2004). Державні нагороди СРСР. Закін. Дні­проп. університет (1961). Працював в ОКБ-586 (1961–66); від 1966 — в Ін­ституті тех. механіки НАНУ: 1980–97 — за­ступник директора з наукової роботи, водночас 1985–93 — зав. лаб. стійкості, 1995–97 — завідувач від­ділу систем. аналізу; 1997–2002 — віце-президент Наук.-пром. корпорації «Іста»; від 2002 — віце-президент Між­нар. наук.-пром. корпорації «Веста» і пров. н. с. Ін­ституту транс­порт. систем і технологій НАНУ (усі — Дні­пропетровськ); за сумісництвом 1992–96 — професор кафедри двигунобудува­н­ня Дні­проп. університету, 1993–97 — за­ступник академік-секр. Від­діл. механіки НАНУ. Ви­вчає про­блеми динаміки ракет. рідин. двигун. установок (РРДУ), кавітац. автоколивань, по­здовж. стійкості ракет-носіїв. Спів­автор нового наук. напряму дослідж. динаміки з урахува­н­ням кавітації в насосах РРДУ. Роз­робляє та впроваджує ефективні засоби пригніче­н­ня низькочастот. кавітац. автоколивань у системах живле­н­ня РРДУ і по­здовж. коливань корпусів рідин. ракет.