ЗА́ДОР Дезидерій Євгенович (20. 10. 1912, Ужгород — 16. 09. 1985, Львів, похов. в Ужгороді) — піаніст, диригент, композитор, фольклорист, педагог. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1972). Член СКУ (1948). Лауреат Між­нар. радіоконкурсу піаністів ім. Ф. Шопена (Прага, 1937, 2-а премія). Навч. у Карловому університеті (1932–38), закін. Консерваторію (1934; кл. фортепіано Р. Курц, компози-ції — Я. Кржічки, диригува­н­ня — В. Талика) та Школу майстрів при ній (1938; кл. фортепіано В. Курца, композиції — В. Новака; усі — Прага). 1936–38 — референт з питань фольклору Під­карпат. Русі Етногр. від­ділу при Міністерстві освіти у Празі. Від 1938 — викладач музики в навч. закладах Закарпа­т­тя, зокрема 1945–63 — Ужгород. муз. училища (1946–49 — його дир.). Водночас 1954–63 — худож. кер. Закарп. філармонії. 1963–85 — викладач (від 1978 — проф.) Львів. консерваторії. Автор зб. «Народні пісні під­карпатських русинів» (ч. 1, Уж., 1944; 1992, спів­авт.).