Кримськотатарський фольклор | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кримськотатарський фольклор

КРИМСЬКОТАТА́РСЬКИЙ ФОЛЬКЛО́Р Усна нар. творчість кримських татар, як і ін. народів, є культур. надбанням поколінь, відображає життєвий досвід, перемоги й поразки, традиції етносу. К. ф. передавали з вуст в уста нар. мовою. У фольклорі крим. татар зустрічаються персонажі заг.-тюрк. епосу, сюжети й герої, ха­рактерні для мусульман. наро­дів, середньовіч. християн. насел. Криму. К. ф. представлений ба­гатьма жанрами поезії та прози. Часом фольклорні твори виконують під муз. супровід. Дрібні жанри К. ф. – прислів’я та приказки (аталар сёзлери ве айтым­лар), загадки (тапмаджалар) і скоромовки (тез айтувлар). Виділяють казки (масаллар): про тварин (айванлар акъкъында), чарівні (тылсымлы), побут. (ичтимаий-турмуш), кумулятивні (кумулятив).

Сюжети кримсько­татар. анекдотів (лятифелер) пов’язані з життям та діяльністю двох типових образів – Ходжі Насреддіна, ім’я якого присутнє у фольклорі багатьох народів Сходу, та Ахмет-Ахая, який відомий тільки у кримськотатар. усній творчості. Частівки крим. татар – чынъ, мане: перший тер­мін поширений у степовому, другий – у гірському середовищах крим. татар; чынъ виконува­ли молоді люди без муз. акомпа­нементу; мане – одиночно або в групі, часто з муз. супроводом. Ногай. беїти (ногъай бейит­лери) – поширена серед степ. крим. татар віршов. форма, дво­вірш; присвяч. лірич. тематиці, порушують проблеми життя та побуту кочового народу. Нар. пі­сні (халкъ йырлары) крим. татар поділяють на групи: побут. (лірич­ні, труд., святкові, весіл., пасту­ші, жартівливі), істор. та військові (напр., «Шомпол», «Порт-Артур»), колискові (айнени, бешик йыр­лары) і дит. (балалар йыр­ла­ры). Епос крим. татар (дестан) – героїчні оповіді «Чорабатыр», «Кёр оглу», де оспівано подвиги богатирів, які захищали інтереси труд. народу; також є епоси, де відображено лірико-романт. тематику («Таир ве Зоре»). Легенди (эфсане) – один із найбільш популяр. фольклор. жанрів крим. татар. В основі кримськотатар. легенд і переказів – фантаст. образи та сюжети, навіяні загадковими контурами скель та глибоких, порос­лих лісом, ущелин, таємничих печер (легенди про Аюдаг, г. Кіш­ка, Демерджі-Кая). Значну увагу у легендах приділено образам дівчини та жінки («Арзы къыз», «Джанике из Къыркъ Ора»). Дав­нішими та маловивченими жанрами К. ф. є побажання (алгъ­ыш) і прокляття (къаргъыш), походження яких пов’язане з уявлен­нями та віруваннями людей, зу­мовленими давніми звичаями, традиціями, обрядами.

Першим до К. ф. звернувся О. Пуш­кін, який в основу поеми «Бахчисарайский фонтан» поклав легенду про Фонтан сліз. Частина дослідників та мандрів­ників фіксували у дорож. замітках зразки усної нар. творчості крим. татар. Серед перших зби­рачів та видавців К. ф. – В. Кондаракі, який у дослідж. «Универсальное описание Крыма» (С.-Пе­тербург, 1875, т. 1–13), «В память столетия Крыма» (Мо­сква, 1883, т. 1–10) навів тексти казок і легенд. Легенди крим. татар захопили історика, архео­лога, палеографа Н. Маркса, який від місц. жит. записав 36 легенд, обробив їх та уклав зб. «Легенды Крыма» (Москва, 1913, т. 1; 1914, т. 2; О., 1917, т. 3). В. Філоненко опублікував «Загад­ки крымских татар» (Сф., 1926). Цікаве зібрання міфів та легенд крим. татар надруковано 1927 у Ленінграді (нині С.-Пе­тер­бург). 1930 у моск. вид-ві «Физ­куль­ту­ра и туризм» видано зб. «Сказки, легенды и предания Крыма» А. Кончевського.

Спробу наук. зібрання та видання рос. мовою кримськотатар. казок і легенд здійснили 1934 співроб. Алупкин. палац.-парк. комплек­су під кер-вом дир. Я. Бірзгала. Упродовж року експедиція на Пд. березі Криму записала понад 100 текстів. 1936 у Сімферо­полі надруковано 1-й зб. «Сказ­ки и легенды татар Крыма» (21 казка, 3 легенди), 2-й зб. – анекдоти про Ходжу Насреддіна та Ахмет-Ахая. 1959 у Казані опубл. монографію «Татарские народ­ные пословицы» Р. Музафарова. Серед сучас. дослідників К. ф. – Т. Бекіров, А. Ісмайлова, Ф. Сеферова. Усну нар. творчість крим. татар ґрунтовно вивчають на каф. кримськотатар. філології Крим. інж.-пед. і Таврій. ун-тів (обидва – Сімферополь). К. ф. присвяч. монографії, наук. статті. Зразки нар. фольклору вміщено у підручниках із кримськотатар. літ-ри.

Літ.: Къырымтатар халкъ агъыз яра­тыджылыгъы (Кримськотатарська народна усна творчість): Хрестоматия. Ташкент, 1991; Куртиев Р. И. Кален­дар­ные обряды крымских татар. Сф., 1996; Криштоф Е. Г. Легенды Крыма. Сф., 2001; Аталар сёзлери ве айтымлар (При­слів’я та приказки кримських татар). Сф., 2002; Къырымтатарларнынъ аталар сёзлери (Кримськотатарські при­слів’я та приказки). Сф., 2007; Кримськотатарські народні казки та легенди. К., 2007.

Статтю оновлено: 2014