Задура Богдан - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Задура Богдан

ЗАДУ́РА Богдан (Zadura Bohdan; 18. 02. 1945, м. Пулави, нині Люблін. воєводство, Польща) – польський письменник, перекладач. Закін. ф-т філософії Варшав. ун-ту (1969). Працював ред. квартальника «Akcent» (1980–2004); від 2004 – гол. ред. ж. «Тwórczość». У перших зб. поезій тяжів до неокласицизму, а згодом звернувся до деміфологізації істор. пам’яті, акцентування на повсякден. житті з його непередбачуваністю, випадковістю. Перекладає польс. мовою твори рос., англ., угор., а також укр. письменників, зокрема Д. Павличка («Таємниця твого обличчя», Люблін, 1989; «Наперсток», Кошалін, 2000), С. Жадана («Історія культури початку століття», 2005), Ю. Андруховича («Пісні для мертвого півня», 2005; 2007), В. Махна («34 вірші про Нью-Йорк і не тільки», 2005; усі – Вроцлав). В антології «Wiersze zawsze są wolne» (Wrocław, 2005) у перекладі З. опубл. поезії Д. Павличка, Е. Андієвської, М. Холодного, Г. Чубая, М. Рябчука, В. Цибулька, Н. Гончара, Г. Петросаняк, С. Жадана та ін.

Тв.: W krajobrazie z amfor. Warszawa, 1968; Małe muzea. Warszawa, 1977; Zejście na ląd. Warszawa, 1983; Cisza. Poznań, 1994; Więzień i krotochwila: Wiersze z lat sześćdziesiątych. Kraków, 2001; Ptasia grypa. Legnica, 2002; Kopiec kreta. 2004; Wiersze zebrane. T. 1–3. 2005–06; Prosa. T. 1–2. 2005–06; Szkice, recenzje, felietony. T. 1–3. 2007; Wszystko. 2008 (усі – Вроцлав); укр. перекл. – Поет розмовляє з народом. Х., 2007.

С. Заброварний

Стаття оновлена: 2010