Заєць Анатолій Семенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Заєць Анатолій Семенович

ЗА́ЄЦЬ Анатолій Семенович (Заяц Анатолий Семёнович; 07. 02. 1935, с. Петрашівка, нині Ямпіл. р-ну Вінн. обл. – 20. 04. 1999, Москва) – російський поет. Чл. СП РФ (1964). Закін. Літ. ін-т у Москві (1963). Відтоді жив у Москві. Дебютував зб. «Твои рассветы» (В., 1961). З. – тонкий лірик, співець світлих поривань людської душі і краси світу. У перекладі З. рос. мовою вийшли книги творів укр. поетів В. Юхимовича («Черно-белые открытки», Москва, 1975), І. Гончаренка («Обелиски», Москва, 1978), А. Патрус-Карпатського, М. Бажана, М. Упеника, Б. Олійника та ін.

Тв.: Доверие. 1963; Марш на рассвете. 1963; Надежда. 1966; Тебя разбудят соловьи. 1967; Ты лучше всех. 1979; Вся эта жизнь. 1982; Когда мы рядом. 1982; Под выстрелами гибнет тишина. 1992; Тоска полей. 1994 (усі – Москва).

Літ.: Василенко Б. Щире слово // Вінн. правда. 1962, 19 січ.; Шашин В. Да сбудется вера в поэта // Огонек. 1964. № 22; Григорів В. Нова книга Анатолія Зайця // Комсомол. плем’я. 1992, 17 лип.

Б. В. Хоменко

Стаття оновлена: 2010