Заєць Василь Васильович — Енциклопедія Сучасної України

Заєць Василь Васильович

ЗА́ЄЦЬ Василь Васильович (13. 11. 1939, с. Шпичинці Вчорайшан., нині Ружин. р-ну Житомир. обл.) – поет. Чл. НСПУ (2005). Закін. Львів. лісотех. ін-т (1962) і ф-т журналістики Київ. ун-ту (1973). Працював у ред. газет, від 1996 – ред. відділу г. «Культура і життя» (Київ). Автор зб. для дітей «Боброве новосілля» (1971), «Льон посіяла зозуля» (1973), «Голубий дзвоник» (1976), «А ти, жабко, не сиди!» (1986), «Шипшинові ліхтарі» (1988), «Семибарвний килимок» (1993), «Пелюстки пахнуть медом», «Вальс кленової крилатки», «Сонячні ковалі» (усі – 2006), «Скрипка на сінокосі», «Посланець від сонечка» (обидві – 2008). У зб. лірич. та публіцист. поезій «Громова криниця», «Пісня помаранчевого містечка» (обидві – 2004), «Стрічка помаранчева, оранжевий цвіт», «Повстанські вишні» (обидві – 2005), «Катруся» (2006), «Розмова з донею» (2007), «Хліб від брата», «Дорогі хлібини сорок першого» (обидві – 2009), «З поля вітер повіває» (2010; усі – Київ) звертається до тем боротьби за укр. нац. ідею, переосмислення подій 2-ї світ. війни, стосунків чоловіка і жінки.

Літ.: Мокренко А. «Громова криниця» Василя Зайця – джерело віри, надії та любові // КіЖ. 2004, 24 листоп.; Сіверко І. «Тобі зірки високих слів з поезії небес…» // УС. 2007, 2 жовт.; Лупейко В. Строфи на честь героїв // Нація і держава. 2008, 22 лип.; Булах Г. Благовіст громової криниці // УС. 2009, 19 серп.

Г. І. Булах

Статтю оновлено: 2010

Покликання на статтю
Г. І. Булах . Заєць Василь Васильович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=15338 (дата звернення: 06.05.2021)