Зайко Микола Никифорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зайко Микола Никифорович

ЗАЙКО́ Микола Никифорович (09(22). 03. 1908, м. Актюбинськ, нині Казахстан – 25. 12. 1991, Київ) – патофізіолог. Д-р мед. н. (1950), проф. (1951), чл.-кор. АМН СРСР (1969). Засл. діяч н. УРСР (1968). Держ. премія УРСР у галузі н. і т. (1981). Премія ім. О. Богомольця АН УРСР (1973). Учасник 2-ї світ. війни. Держ. та бойові нагороди. Закін. 2-й Моск. мед. ін-т (1931). У 1939–41 працював ст. н. с. і зав. патофізіол. лаб. Ін-ту експерим. медицини, водночас – доц. Ленінгр. мед. ін-ту (нині С.-Петербург); 1950–60 – зав. каф. патол. фізіології Одес. мед. ін-ту; від 1961 – зав., від 1986 – проф. однойм. каф., 1967–69 – декан лікув. ф-ту Київ. мед. ін-ту. Вивчав проблеми нерв. трофіки та нейроген. дистрофій, проникності гістогематич. бар’єрів. Автор розділів у кн. «Многотомное руководство по патологической физиологии» (т. 4, Москва, 1966) та «Развитие биологии на Украине» (К., 1985, співавт.).

Пр.: Развитие идей нервизма в области нормальной и патологической физиологии (обзор) // ВД. 1957. № 11; Внутриглазное давление и его регуляция. К., 1966 (співавт.); Патологическая физиология. К., 1977; 1985; 1995; Москва, 2002; 2008; укр. мовою – К., 2008 (співавт.); Руководство к практическим занятиям по материалам физиологии. К., 1987 (співавт.).

Літ.: Биць Ю. В. Микола Никифорович Зайко – вчений та педагог: До 90-річчя з дня народж. // ФЖ. 1998. Т. 44, № 4; Зайко М. Н. Життєвий і творчий шлях: До 100-річчя від дня народж. К., 2008; Москаленко, Полякова.

І. М. Полякова

Стаття оновлена: 2010