Зайков Віталій Семенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зайков Віталій Семенович

ЗАЙКО́В Віталій Семенович (19. 05. 1924, с. Борова, нині Свердлов. обл., РФ) – скульптор. Засл. художник РФ (1963). Учасник 2-ї світ. війни. Чл. НСХУ (1955). Навч. на живопис. ф-ті Свердлов. худож. уч-ща (нині Єкатеринбург, 1948), закін. Ін-т живопису, скульптури та арх-ри у Ленінграді (нині С.-Петербург, 1954; викл. В. Лішев). Працював 1968–78 у Волгогр. СХ. Голова Челябін. СХ. Від 1982 мешкає в Євпаторії АР Крим. Від 1954 – уча-сник обл., зонал., всеукр., всесоюз. міжнар. мист. виставок. Персон. – у Сімферополі (2000, 2006) та Євпаторії (2006). Твор. манері З. притаманні символ. узагальненість (монум.-декор. композиції), реаліст. виконання (портрети), виразність і міцність форм. Звертався до тем сусп.-політ. характеру та 2-ї світ. війни. Окремі роботи зберігаються в музеях РФ.

Тв.: пам’ятники – «Першим комсомольцям-будівельникам» (1966), «Розповідь про Урал» (1967), «Бійцям-пожежникам» (1970), «Воїну-переможцю» (1972), «Хліб-сіль» (1976); декор.-парк. скульптура «Дискобол» (1995); портрети – «Дівчинка Валя» (1957), «Хлопчик» (1958); мемор. комплекс «Депортованим народам Криму» (2004); композиція «Робітник водоканалу» (2008, Євпаторія).

Літ.: Глинкин М. Четыре портрета В. Зайкова // Художник. 1959. № 1; Добрые руки скульптора // Евпаторий. здравница. 2006, 7 сен.; Петренко Л. Душа, влюбленная в искусство // Там само. 2009, 10 июня.

В. М. Філатов

Стаття оновлена: 2010