Запозичені слова - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Запозичені слова

ЗАПОЗИ́ЧЕНІ СЛОВА́іншомовні слова, цілком засвоєні мовою, що їх запозичила. З. с. мовці не сприймають як чужорід. елемент і не потребують пояснень щодо форми та значення. На відміну від іншомов. слів, які розглядають у спец. словниках, З. с. подають у заг. словниках разом з питомою лексикою. Найдавніша частина З. с. в укр. мові сягає праслов’ян. періоду, про що свідчать відповідники в ін. слов’ян. мовах. Відомі З. с. цього періоду походять з готської мови або діалектів прагерм. мови (хліб, хижа, котел, князь, лихва, пила, скло, шолом) чи запозичені через давні герм. мови з латинської (дошка, купити, миска, оцет, осел) або грец. мови (церква). До пізніших запозичень належать слова, успадковані укр. мовою зі сх.-слов’ян. протоукр. говірок, що мають, як правило, відповідники в рос. і білорус. або в одній з цих мов. З давньорус. періоду в укр. мові існує низка З. с., що походять з церковнослов’ян. (благословити), середньогрец. (парус, піп, ідол, диявол, янгол), гебрейської за посередництвом середньогрец. (амінь, субота), давньошвед. (ябеда, якір, ящик), тюркських або монгольської (боярин, хоругов) мов. У пізніші часи до укр. мови проникли З. с. із суміжних слов’ян. і неслов’ян. мов – рос. (область, завод, чайник), білорус. (бадьорий), польс. (хлопець, певний, червоний), чес. (злочин), балт. (клуня), румун. (бринза, цап, царина), угор. (довбиш), тюркських, переважно турецької й кримськотатарської (козак, гарбуз, товар, карий), а також з нім. (дах, фарба, верстат), ідиш, а через неї – гебрейської (шабаш). Осн. джерелами лексич. запозичень, пов’язаних із поняттями заг.-європ. культури, науки, держ. упр., права й політики, для укр. мови, як і всіх європейських, були та залишаються лат. (цирк, медицина, університет, директор, юрист) і грецька (театр, телеграма, техніка, політика) мови (див. Інтернаціоналізми). Крім німецьких, найбільше З. с. до укр. мови проникло з таких європ. мов, як франц. (багаж, аванс, інженер) та італ. (бомба, банда, помідор), а також з англійської (футбол, бокс, спорт, страйк). Зі сх. мов, крім тюркських, найбільше до складу укр. мови увійшло З. с. з арабської (кавун, магазин, шуба), менше – з перської (баштан, шахи), японської (дзюдо, карате). З віддаленіших мов світу З. с. входили до укр. мови значно рідше, за посередництвом ін. мов. За посередництвом рос. мови до української проникли деякі З. с. з мов народів колиш. СРСР (груз. – тамада, мегрел. – кефір, комі – пельмені). Через мови Зх. Європи в укр. мові з’явилися запозичення з мов Азії та Америки, напр., з давньоінд. (перець) або з індіан. мови накуатль у Мексиці (шоколад).

О. Б. Ткаченко

Стаття оновлена: 2010