Запоріжський Павло - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Запоріжський Павло

ЗАПОРІ́ЖСЬКИЙ Павло (1892, м. Єлисаветград, нині Кіровоград – 1971, Львів) – іконописець, військовик. Навч. в Одес. худож. уч-щі (від 1910). Поручник Армії УНР (1919–20). У листопаді 1920 разом з 1-ю Запороз. дивізією Армії УНР інтернов. до Польщі, перебував у таборі в Пикуличах (побл. Перемишля). Від 1923 – співвласник і гол. художник спілки «Відродження» у Перемишлі, 1927 відкрив власну артист.-маляр. та іконописну майстерню. 1923–44 писав ікони для церков Львівщини, Бойківщини і Лемківщини, зокрема для церкви в с. Турівка (нині Підволочис. р-ну Терноп. обл., 1928), чотири ікони до бічних престолів у с. Добра (нині Польща; 1929); розписував греко-катол. церкву Петра й Павла у Львові (поч. 1930-х рр.), виконав іконопис у греко-катол. соборі у м. Ярослав (Польща; 1935–37). У с. Великий Ключів (нині Коломий. р-ну Івано-Фр. обл.) 1933–34 проводив реставрацію ікон, розписував бані у церкві св. Параскеви, створив 12 образів «Хресної дороги». Багато його робіт, виконаних у церквах на тер. Польщі після 2-ї світ. війни, зникло внаслідок депортацій укр. насел. Збереглися оформлення церкви Різдва Пресвятої Богородиці (1932, с. Опарівка, нині Польща) з орнам. розписом бані з хрестами та тризубами, оплетеними терновими вінцями; запрестол. ікона в церкві Різдва Пресвятої Богородиці у Перемишлі (1943); розписи церкви в м. Щавне на Саніччині; ікона Івана Хрестителя, вивезена 1945 до Польщі. Від 1945 жив у Львові, подальша доля невідома.

Літ.: Савчук М. Загадковий Павло Запорожський // Наше слово. Варшава, 2001. № 51; Колянчук О. Павло Запоріжський vel Запорожський, Запорожченко. Артист-маляр з Великої України // Церк. календар. Сянік, 2006.

О. М. Колянчук

Стаття оновлена: 2010