Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат

«ЗАПОРІ́ЗЬКИЙ ВИРОБНИ́ЧИЙ АЛЮМІ́НІЄВИЙ КОМБІНА́Т» – підприємство кольорової металургії. Засн. 1933 як Дніпров. алюм. комбінат проект. потуж. 20 тис. т металу на рік (буд-во розпочато 1930). До його складу ввійшли глинозем., електроліз. та електрод. з-ди, які після перейменування комбінату у Дніпров. алюм. з-д (1934) стали цехами. У червні 1933 виплавлено перший алюміній, у травні 1934 одержано власний глинозем. У серед. 1930-х рр. у завод. лаб., яку очолював інж.-дослідник А. Янов, розроблено технологію вироб-ва кристаліч. кремнію, синтет. та електротерміч. силуміну. У квітні 1936 введено в дію цех з вироб-ва силікоалюм. сплавів (згодом електротерміч. цех), де 1939 розпочато випуск кристаліч. кремнію. Наприкінці 1930-х рр. 30 працівників з-ду зазнали сталін. репресій (з них 25 осіб розстріляно влітку та восени 1938, а 5-х засуджено до 10-річ. ув’язнення). До 1941 – найбільше підпр-во з виготовлення алюмінію в Європі (виплавляло 75 % алюмінію і увесь кристаліч. кремній у СРСР). Під час 2-ї світ. війни устаткування та робітників (824 особи) з-ду евакуйовано у м. Кам’янськ-Уральський (Свердлов. обл., РФ; вироб-во розгорнуто на Урал. алюм. з-ді) та м. Новокузнецьк (Кемеров. обл., РФ; споруджено новий алюм. з-д). 5 працівників комбінату, які брали участь у 2-й світ. війні, отримали звання Героя Рад. Союзу. Під час нім.-фашист. окупації Запоріжжя підпр-во було повністю зруйноване. 1944 розпочато його відбудову, 1949 з-д виготовив перший післявоєн. алюміній. Цього року на підпр-ві працювали 1,5 тис., 1950 – 5 тис. осіб. 1949 введено в експлуатацію електроліз., 1955 – глинозем., 1958 – з вироб-ва кристаліч. металевого порошку та кремнію, 1965 – алюмокремнієвих сплавів (силуміну) електротерміч. способом (перший у світі), 1969 – пиловловлювання, 1974 – товарів нар. споживання цехи. 1953 на підпр-ві створ. дослідно-експерим. майстерню під кер-вом І. Сніжка (від 1957 – цех), що займалася розробленням та впровадженням нових методів і засобів електроліз. вироб-ва (понад 900 раціоналізатор. пропозицій та винаходів). Наприкінці 1950-х – на поч. 1960-х рр. у завод. лаб. глинозем. цеху з-ду під кер-вом Т. Бекузарової проводили фундам. дослідж. з перероблення бокситів із підвищеним вмістом органіч. сполук (наук. розробки впроваджено на ін. алюм. з-дах СРСР; досвід переймали вітчизн. спеціалісти, а також фахівці із Румунії, Чехословаччини, Туреччини, Югославії; надходили пропозиції з перероблення бокситів із Ґвінеї, Ямайки, Ґайани, Бразилії, Австралії). У червні 1960 у дослід. печі одержано перший металевий порошок із вмістом заліза понад 98 %. У квітні 1961 введено у пром. експлуатацію прокат. стан з вироб-ва першого укр. алюм. дроту із рідкого металу: дир. І. Стрельченко (1955–72) нагородж. Держ. премією СРСР. Від 1978 з-д експлуатує Глухів. кар’єр кварцитів (Сум. обл.) як сировинну базу для вироб-ва кремнію. 1981 введено в дію шламонакопичувач глинозем. цеху (збудовано за 37 км від міста, що значно зменшило потрапляння шлаковідходів у Дніпро), газоочищувач 1-ї серії електроліз. цеху, трифазні печі з виплавлення кристаліч. кремнію. Наприкінці 1980-х рр. з-д забезпечував 80 % потреб алюмінію в УРСР. Від 1990 – сучасна назва. До його складу ввійшли Глухів. кар’єр кварцитів та трест «Укркольорметремонт». У цьому ж році вироб. потужності з-ду досягли 260 тис. т глинозему, 100 тис. т алюмінію та його сплавів, 2 тис. т кристаліч. кремнію на рік. Від 1994 – ВАТ. 1998 вперше у світ. практиці на комбінаті впроваджено піч постій. струму; 1999 введено в дію з-д алюм. дроту; 2000 одержано перший метал у відділ. рулон. заготовки з-ду алюм. фольги (потуж. 16 тис. т на рік). Від 2001 – у приват. власності: спочатку рос. ЗАТ «АвтоВАЗ-Інвест», від 2004 – «Сибір.-Урал. алюм. компанії», від 2007 – об’єднаної компанії «Російський алюміній». Того ж року комбінат виробив 265 тис. т глинозему і 113 тис. т алюмінію. Підпр-во спеціалізується на вироб-ві металург. глинозему, первин. алюмінію, алюм. сплавів для автомоб. та с.-г. машинобудування, кристаліч. кремнію для напівпровідник. пром-сті, товарів нар. споживання. 1961 за розробку і впровадження компенсац. ртутно-випрямних перетворювал. агрегатів 2-х працівників відзначено Ленін. премією, одного (за вагомі успіхи у розвитку кольор. металургії) – почес. званням Герой Соц. Праці; 1966 за випуск силуміну з-д та 4-х працівників нагородж. орденом Леніна, одного відзначено званням Герой Соц. Праці. Нині комбінат – єдиний в Україні і найбільший у Сх. Європі виробник алюмінію, легованих сплавів на його основі та кристаліч. кремнію. Осн. напрями експорту – країни СНД, Швейцарія, Нідерланди, США, Німеччина, Італія. Соц. сфера: бази відпочинку на о-ві Хортиця та Азов. морі; Будинок культури, в якому діє нар. фольклор. ансамбль «Бунчук»; 2 б-ки. Підпр-во спонсорувало (до 2009) багатораз. чемпіона та володаря Кубка України жін. баскетбол. команду «Козачка–ЗАлК». Кількість працівників (2009) – бл. 2 тис. осіб. Підпр-во очолювали Д. Ільїнков (1972–88) та І. Бастрига (1988–2002), від 2007 ген. дир. – О. Котюк.

Літ.: ЗАлК. Серебристые крылья успеха: К 75-летию комбината. З., 2007.

І. Г. Павленко

Стаття оновлена: 2010