Запорізький інструментальний завод ім. Войкова - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Запорізький інструментальний завод ім. Войкова

«ЗАПОРІ́ЗЬКИЙ ІНСТРУМЕНТА́ЛЬНИЙ ЗАВО́Д ім. Войкова» – підприємство машинобудівної галузі промисловості. Засн. 1879 як мех. і мідноливар. з-д Мензіса, який виготовляв прості с.-г. машини, а також виконував замовлення водників. 1885 збудовано ливар. цех. 1890 перейм. в Олександрів. маш.-буд. компанію, розширено асортимент продукції (метал. споруди, чавунні колони, пожежні і водопровідні крани, підйомні крани, шляхові вагончики, жнивар. машини, плуги, молотарки тощо). 1915 із м. Бердичів (нині Житомир. обл.) переведено відділ. Центр. Петрогр. авторемонт. з-ду з матер. базою (6 автомоб. рот із 600-ма солдатами-спеціалістами), компанія стала авторемонт. підпр-вом військ. відомства і перейм. в Олександрів. авторемонт. з-д (вироб-во та ремонт бронемашин, вантаж. і легкових автомобілів). Від 1920 – авторемонтні майстерні ім. Раковського (1922 виготовлено перший автомобіль швидкої допомоги), від 1926 – Запоріз. авторемонт. чавуноливар. мех. з-д (освоєно вироб-во мотор. протипожеж. помп), від 1929 – Запоріз. мех. з-д. Під час 2-ї світ. війни евакуйов. на Урал у с-ще Шумиха Челябін. обл. (РФ), де випускав міни М-50 і -82, запасні частини для танків, гільзи, ін. мінометне озброєння. Після звільнення Запоріжжя у жовтні 1943 приміщення з-ду відбудовано і вже у січні 1944 уведено в дію ливар. цех, освоєно і розпочато вироб-во окоп. печей, капрових баб тощо. 1945 відновлено вироб-во гідромашин (протипожежні помпи, бензоперекачув. установки, гідронасоси). Від 1958 підпр-во спеціалізується на виготовленні металооброблюв. інструменту (вироб-во гідромашин передано мелітоп. з-ду «Гідромаш»): різці, оснащені твердим сплавом; кінцеві і торцеві фрези; позначники із шліфов. профілем; обертові центри; ролики для накатування різьби. Спочатку організовано дільницю з випуску токар. і стругал. різців, на якій до кінця цього ж року виготовлено 700 тис. виробів. Від 1959 – сучасна назва. 1960 – один із найбільших у СРСР виробників спеціалізов. інструментів: бл. 16-ти видів технол. різців, переважно для безцентрово-токар. (9А340, КЖ9340) та важких відрізних верстатів (18А65); гайкові позначники тощо. 1961 на з-ді створ. цех оснащення і ковал.-пресової заготівки, на якому встановлено 105 металооброблюв. верстатів і 22 од. ковал.-пресового устаткування (випускав обладнання для верстатів, прес-форми, вимірюв. нестандарт. інструмент тощо). Від 1965 підпорядк. Мін-ву верстатобуд. і інструм. пром-сті СРСР. 1973 з-д (першим у країні) освоїв нову технологію вироб-ва позначників методом холод. радіал. штампування стружк. канавок (до 1980 цим методом виготовлено 7920 тис. шт. позначників); 1976–77 – випуск різців до електронно-гравіюв. автоматів, які застосовують у полігр. пром-сті. 1978 розпочато вироб-во кінцевих фрез для верстатів із числовим програм. керуванням; продукція з-ду нараховувала 120 типорозмірів інструменту. Продукція експортувалася у Чехословаччину, Польщу, Болгарію, Ніґерію, Ірак, Італію, Туреччину, Німеччину, Канаду, В’єтнам, Данію та Єгипет. Від 1999 – ЗАТ, від 2001 (разом із ЗАТ «Харківський інструментальний завод») – у складі ТОВ «Запоріжінструмент трейдинг», що займається маркетингом, рекламою, збутом продукції та матер.-тех. забезпеченням вироб-ва. 2004 впроваджено у вироб-во 4 нові технол. лінії з виготовлення інструменту, 2005 закуплено і введено в експлуатацію вироб. потужності Оренбур. з-ду свердел (РФ). Серед осн. продукції – гайкові (в діапазоні діаметрів М3–М36) та машинно-ручні (М3–М64) позначники, спірал. свердла (2,5–55 мм) та кінцеві фрези (4–45 мм) із циліндр. і коніч. хвостовиком, напалюв. токарні різці, а також спец. технол. інструмент для металург. і трубної пром-стей (безцентрово-токарні різці, відрізні різці та диски, муфтові різці для виготовлення обсадних труб тощо). Вироби експортує переважно в РФ та Білорусь. Кількість працівників (2010) – бл. 100 осіб. Від 2006 підпр-во очолює В. Стулень.

А. І. Голдобін, І. В. Сусоєва

Стаття оновлена: 2010