Криницька Лідія Антонівна

КРИНИ́ЦЬКА Лідія Антонівна (05. 07. 1898, с. Потуржин Люблін. губ., Росія, нині Люблін. воєводства, Польща – 23. 08. 1966, Харків) – актриса, читець, педагог. Дружина Г. Козаченка. Нар. арт. УРСР (1954). Навч. у Київ. муз.-драм. ін-ті (1922–23). Працювала 1926–29, 1931–36, 1937–66 у Харків. укр. драм. театрі ім. Т. Шевченка, 1962–63 викладала у драм. студії при ньому; 1929–31 – в Одес. укр. театрі революції. Зня­лася у к/ф «Над Черемошем» (1954, реж. Г. Крикун), «Лимерівна» (1955, реж. В. Лапокниш, роль Лимерихи). Актриса широ­кого діапазону, яскравої твор. індивідуальності, майстриня гос­трого комедій. і сатирич. малюн­ку ролі; з найбільшою яскравістю і повнотою її обдарування розкривалося в образах матері й укр. жінки з народу. Серед уч­нів – Л. Платонова.

Ролі: Тарасівна («Народний Малахій» М. Куліша), Бочкарьова, Параска, Наталка Ковшик, Катерина Безсмертна, Марина («Платон Кречет», «В степах України», «Калиновий гай», «Чому посміхалися зорі», «Приїздіть у Дзвонкове» О. Корнійчука), Стеха («Назар Стодоля» Т. Шевченка), Фенна Степанівна («Шель­менко-денщик» Г. Квітки-Основ’я­нен­ка), Інгігерда («Ярослав Муд­рий» І. Кочерги), Діана Михайлівна («Не називаючи прі­звищ» В. Минка), Енн Кросбі («За другим фронтом» В. Собка), Лимериха, Пріська Притичиха («Лимерівна», «Повія» за Панасом Мирним), Ганна Андрі­ївна, Мати («Ревізор», «Тарас Бульба» за М. Гоголем), Марфа Петрівна («Російські люди» К. Си­монова), Ганна, Ксенія («Васса Желєз­нова», «Єгор Буличов та інші» М. Горького), Баронеса («Між зли­вами» О. Штей­на), Еболі («Дон Кар­лос» Ф. Шіллера), Мадам де Грассен («Єв­ге­нія Гранде» за О. де Бальзаком), Марія Тюдор (за однойм. драмою В. Гю­ґо).

О. А. Седунова