Запороже

«ЗАПОРО́ЖЕ» — українське академічне товариство. Перша громада «З.» існувала 1906–08 у Чернівцях під керівництвом П. Мігули, налічувала 43 члени. 10 травня 1910 з ініціативи проф. Чернів. університету В. Мільковича засн. нове товариство. Складалося зі звич. (юнаки, козаки, не­активні козаки, батьки) та над­звич. (довірчі члени — конкнайпанти, допомагаючі члени, почесні батьки) членів. Упр. здійснювалося старшиною, до якої належали старший (сень­йор), під­старший (консень­йор), писар, старший юнак (фуксма­йор). 1-й старший — Н. Бігарій. Найвищим органом була Ген. рада козацька, яка збиралася раз на пів­року для виріше­н­ня організац. питань товариства. В окремих випадках скликалася Над­звич. ген. рада козацька. До від­знак «З.» належали шапка (оксамитова, від 1932 — 8-рогова мазепинка з ключем товариства) та стрічка (малиново-біла — для юнаків, малиново-біло-золота — для козаків). До 1-ї світової війни товариство за­ймалося громад. та культ.-осв. діяльністю, при ньому діяли театр. гурток та студент. хор. Член громади брали участь у створен­ні «Січей» у містечках, селах Буковини, читалень, ощад. кас, ко­оперативів, осередків робіт. товариства «Гайдамаки». Почес. батьками «З.» були 1914 М. Василько, А. Галіп, О. Калужняцький, О. Попович, С. Яричевський, 1938 — В.-С. Залозецький-Сас, С. Смаль-Стоцький. Під час 1-ї світової війни припинило активну діяльність; деякі його члени воювали у лавах УСС. 1916 при «З.» створ. середньо­шкіл. товариство «Пороги». 1918 запорожці взяли участь у спробі встановле­н­ня укр. влади на Буковині, 1919 — у воєн. діях у Галичині, Сх. Україні. Член товариства М. Догомиля 1919–20 був радником з торгівлі Над­звич. дипломат. місії УНР у Румунії (Бухарест). Від 1920 «З.» знову провадило широку культ.-осв. роботу (старший — О. Шкраба), зокрема того ж року чл. організації стали спів­засн. спорт. клубу «Довбуш», муз. товариства «Буковинський Кобзар». Регулярно проводилися вакац. курси україно­знавства, якими керували О. Попович, Є. Томоруг, Є. Масікевич та ін. 1925 румун. влада заборонила діяльність товариства після інциденту на дит. святі та спроб вести україно­знавчі курси, хоча позиції громади щодо діючої влади були помірковані. 1928 чл. заборон. товариства створили укр. культурно-спортивне товариство «Роксоланія», яке очолили Є. Томоруг, Л. Романовський, О. Деренецький та ін. Того ж року «З.» від­новило діяльність як укр. козацтво (старші — Є. Масікевич, С. Буш). 1929 під­писано «Братній союз» із товариством «Чорноморе» (діяло у Чернівцях 1913–14, 1923–40). «З.» брало участь у під­тримці студентів Укр. госп. академії в Подєбрадах (Чехія), стало спів­засн. Союзу укр. студент. організації у Румунії. 1929–30 діяв театр. гурток, актив. чл. якого були П. Козуб, А. Живко та ін. 1924 нараховувалося 148, 1925 — 156, 1929 — 118, 1934 — 238 чл. організації. У 1930-х рр. запорожці пере­бували у картелі з «Чорноморе», під­тримували стосунки з товариствами «Громада» та «Буковина», влаштовували спільно вечірки з метою збору коштів для бідних студентів. 1931 делегація організації взяла участь у зʼ­їзді корпорацій «З.» із Чернівців, Львова, Варшави, Ґданська (Польща), Праги, Відня, де було засн. Союз «Запорожа» для ко­ординації праці однойм. т-в; почес. головою обрано І. Поповича. 1932 товариство спільно з «Чорноморе» та хором «Міщанської читальні» організувало концерт на честь О. Кобилянської, 1935 від­значило 25-річчя власної діяльності, а вже 1937 румун. вла- да знову заборонила «З.», хоча формально воно існувало до 1940. У 1992 випускники й викл. Чернів. університету та мед. ін­ституту (бл. 20 осіб) від­новили діяльність «З.», гол. увагу акцентуючи на політ. діяльності. Головою обрано О. Хавича. Від 1993 діяльність товариства набувала ознак традиц. європ. студент. корпорації. «З.» встановило звʼязки з академ. товариствами Німеч­чини, Австрії, Європ. союзом християн. студент. обʼ­єд­нань. 1995 колишні чл. товариства з Пн. Америки ви­знали оновлене «З.» правона­ступником того, що існувало у 1910–40-х рр. Товариство за­ймається організацією культурно-просвітниц. заходів, зокрема «Запорозьких балів».

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю