Криницька Павлина Костянтинівна

Визначення і загальна характеристика

КРИНИ́ЦЬКА Павлина Костянтинівна (справж. — Дуда; 18. 08. 1922, с. Верх­ня, нині Калус. р-ну Івано-Фр. обл. — 31. 12. 2004, Львів) — спів­ачка (драматичне сопрано), педагог. 1944 вступи­ла на вокал. факультет Львів. консерваторії (кл. О. Бандрівської), звідки була від­рах. за те, що брати воювали в УПА. 1948 заарешт., від­бувала покара­н­ня в таборах Сибіру. Після звільне­н­ня 1956 повернулася до Львова, продовжила навч. у Консерваторії, яку закін. 1958. Від­тоді — солістка Львів. театру опери та балету ім. І. Франка (до 1980). У 1993–2000 викладала у Вищому муз. ін­ституті (Львів). Володіла гнучким голосом широкого діапазону мʼякого, насиче­ного тембру, драм. талантом. З політ. причин не отримала жодної держ. від­знаки, їй не до­зволяли ви­їжджати на гастролі за межі СРСР, брати участь у конкурсах.

Партії: Одарка («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Терпилиха («Наталка Полтавка» М. Лисенка), Наташа («Русалка» О. Даргомижського), Ярославна («Князь Ігор» О. Бородіна), Ліза, Марія («Мазепа» П. Чайковського), Тамара («Демон» А. Рубінштейна), Берта («Севільський цирульник» Дж. Рос­сіні), Аїда, Леонора, Флора, Єлизавета («Аїда», «Трубадур», «Травіата», «Дон Карлос» Дж. Вер­ді), Галька (однойм. опера С. Монюшка), Сантуц­ца («Сільська честь» П. Мас­каньї), Тоска (однойм. опера Дж. Пуч­чіні).

М. М. Зубеляк

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю