ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Розмір шрифту

A

Запорожець

«ЗАПОРО́ЖЕЦЬ»  — перший український легковий автомобіль. На поч. 1950-х рр. економіка країн Зх. Європи загалом подолала повоєн. спад, однак купівельна спроможність більшості насел. залишалася невисокою. У таких умовах автомоб. фірми розробляли невеликі та порівняно недорогі моделі, літраж двигунів яких не перевищував 600 см3 (звідси й назва класу — мікролітражки). 1958 у заг. виробництві автомобілів у Італії вони склали 58, ФРН — 39,4, Франції — 25,2, Великій Британії — 19,3 %. РМ СРСР з метою задовольнити потребу насел. у доступ. й економ. автомобілях індивід. користування того ж року прийняла постанову «Об организации производства микролитражных автомобилей». Місцем випуску рад. мікролітражок обрано Запоріз. завод «Комунар» (нині Запоріз. автомобілебуд. завод), який до того виготовляв комбайни та різноманітну техніку для с. господарства. Менш ніж за рік тут зведено новий інструментал. цех пл. 6 тис. м2, першу чергу кузов. цеху, будівлю конструктор.-експерим. відділу. Вироб-во двигунів налагоджено на Мелітоп. мотор. заводі (Запоріз. обл.). Конструкцію першого автомобіля марки «З.» (ЗАЗ-965) розробили фахівці Моск. заводу малолітраж. автомобілів і Моск. н.-д. автомоб. інституту (прототипом став Fiat 600 1956 р.), запровадили у серійне виробництво (після знач. вдосконалень) — конструктори Запоріз. автомоб. заводу на чолі з Ю. Сорочкіним. Перший автомобіль виготовлено 1959, наступ. року серійні моделі оглянуло у Москві вище рад. кер-во, зокрема М. Хрущов, який висловив побажання зробити «З.» доступним за ціною для широкого загалу, і Л. Брежнєв. 1962 для випробування можливостей «З.» проведено автопробіг довж. у 22 тис. км. через тер. УРСР, прибалт. й середньоазій. респ. і Краснояр. краю РФ. Незважаючи на недоліки, випробувачі відзначали витривалість та високу прохідність по бездоріжжю, зумовлені конструкц. особливостями (рівне, без тунелю кардан. вала днище, коротка база, 20-сантиметр. кліренс, навантажена ведуча вісь). Під маркою «З.» випускали (деякий час паралельно) фактично два різних покоління автомобілів, технічно пов’язаних між собою: у 1960–69 — перше (ЗАЗ-965, -965А), у 1967–94 — друге (ЗАЗ-966, -966В, -968, -968А, -968М). Характерні особливості конструкції «З.» обох поколінь: задньомоторне компонування з повздовжнім розміщенням двигуна за задньою віссю, розташування коробки передач у межах коліс. бази, кузов типу 2-двер. седан, V-подіб. чотирициліндр. карбюратор. двигун повітр. охолодження, незалежна підвіска. З урахуванням макс. уніфікації із «З.» (окрім кузова) розроблено військ. всюдихід ТПК (ЛуАЗ-967) й ін. автомобілі, які виготовляв Луцький автомоб. завод. Модель ЗАЗ-965 випускали 1960–69. Вона мала чотириміс. кузов із взаємозамін. лобовим і заднім склом, привареними передніми крилами, дверцями, що відкривалися назад. Робочий об’єм двигуна — 746 см3, потуж. — 22 к. с. Модифікація ЗАЗ-965А відрізнялася збільшеними робочим об’ємом двигуна (887 см3) та потуж. (27 к. с.), одним глушником (замість двох), відсутністю деяких декор. елементів на кузові. Розроблення наступ. покоління «З.» розпочато майже відразу після запровадження у виробництво поперед. — 1961, проектування, випробування та підготовку до виробництва завершено 1966. Модель ЗАЗ-966 випускали 1966–74. Вона мала новий кузов більшого розміру та ваги і від 1967 оснащувалася двигуном робочим об’ємом у 1200 см3 потуж. 40 к. с., але через недостатню їхню кількість використовували й менш потужні двигуни поперед. покоління. 1972–79 виготовляли моделі ЗАЗ-968 і -968А, які відрізнялися одна від одної лише деякими тех. змінами, 1979–94 — ЗАЗ-968М, що мала нову систему охолодження й дещо видозмінені екстер’єр та інтер’єр (на ці моделі встановлювали двигуни з робочими об’ємами у 890 і 1200 см3 потуж 28, 41, 45, 50 к. с.). Окрім базових, випускали експортні модифікації, зокрема й із правосторон. розміщенням керма — ЗАЗ-965Э, -965АЭ, -966Э, -968Э, 968АЭ під торг. позначенням «Yalta» або «Eliette» (залежно від країни продажу). Вони відрізнялися покращеною шумоізоляцією, наявністю радіоприймача, попільниці та ін. (розповсюджували в Австрії, Бельгії, Фінляндії). Загалом виготовлено 3 422 444 автомобілі марки «З.». У СРСР вони користувалися популярністю завдяки відносній дешевизні (у серед. 1970-х рр. коштували 3–3,5 тис. рублів, у той час як автомобілі марок «Москвич» і «Жигули» — 5–7,5 тис. рублів), високій прохідності, ремонтопридатності, великій кількості модифікацій зі зміненими для інвалідів механізмами управління (надавали з частк. або повною оплатою органи соц. забезпечення). Однак на поч. 1980-х рр. конструкція і зовн. вигляд автомобіля вже значно застаріли й не відповідали вимогам безпеки та перспектив. нормам з автомобілебудування. Тому 1987 Запоріз. автомоб. завод налогодив виробництво принципово нових автомобілів марки «Таврія» (ЗАЗ-1102) — передньопривод. 3-двер. хетчбеків із двигуном рідин. охолодження, а 1994 припинив випуск автомобілів марки «З».

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2010
Том ЕСУ:
10
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
15470
Вплив статті на популяризацію знань:
618
Бібліографічний опис:

Запорожець / Ю. Ю. Ральченко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-15470.

Zaporozhets / Yu. Yu. Ralchenko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2010. – Available at: https://esu.com.ua/article-15470.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору