Запорожець Валентина Григорівна — Енциклопедія Сучасної України

Запорожець Валентина Григорівна

ЗАПОРО́ЖЕЦЬ Валентина Григорівна (18. 05. 1939, Київ) – перекладачка, прозаїк. Чл. НСПУ (1991). Освіта середня. Працювала в апараті СПУ 1969–99. Ініціаторка і співзасн. Міжнар. конкурсу молодих літераторів «Гранослов» (1991). Авторка абетки «Сонечкова школа» (К., 1997), яка вийшла також білорус., болгар. та рос. мовами. У перекладі З. з молд. мови укр. вийшли книги творів С. Вангелі («Хлопчик з блакитного куреня», 1971; «Нові пригоди хлопчика Гугуце», 1973), І. Друце («Бобочел», 1976), А. Бусуйока («На самоті з коханням», 1986), В. Думбревяну («Душі моєї птаха», 1990); з рос. – І. Бондаренка («Жовте коло», 1975), Ю. Яковлєва («Санчо і жовтий змій», 1977), Ю. Нагибіна («Розповіді про Гагаріна», 1982), В. Александровського («Юлька», 1984), В. Тендрякова («Чудотворна», 1984), В. Драгунського («Велика книга оповідань», 2009; усі – Київ).

П. М. Перебийніс

Статтю оновлено: 2010

Покликання на статтю
П. М. Перебийніс . Запорожець Валентина Григорівна // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=15472 (дата звернення: 14.04.2021)