Криницький Василь Гнатович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Криницький Василь Гнатович

КРИ́НИЦЬКИЙ Василь Гнатович (28. 12. 1888 (09. 01. 1889), с. Тишівці, нині Люблін. воєводства, Польща – ?) – громадський діяч. Брат В. Криницького. Закін. Варшав. ун-т (1912). Працював у органах прокуратури Польщі, зокрема містах Гродно (нині Білорусь) і Білосток (1921–29); адво­катом (1929–39) і суддею (1941–44) в м. Брест (нині Білорусь). Активно захищав права українців на Поліссі, був чл. УНДО. У червні–листопаді 1929 – голова «Просвіти» на Поліссі, 1936–39 – голова ради Укр. кооп. банку в Бресті. 1940 разом із родиною заарешт. органами НКВС. Родину вислано до Казах­стану, К. 22 червня 1941 звільнили нім. війська. 1944 виїхав до Польщі, мешкав у м. Більськ-Підляський. Від 1966 подальша доля невідома.

Літ.: Сарычев В. В поисках утрачено­го времени. Брест, 2007; Дмитріюк В. Дорогами війни і миру. Більськ-Під­ляський, 2012.

О. Л. Ільїн

Стаття оновлена: 2014