Запорожець Олег Павлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Запорожець Олег  Павлович

ЗАПОРО́ЖЕЦЬ Олег Павлович (14. 01. 1949, с. Башмаково, нині смт Пензен. обл., РФ) – волейболіст (нападник), тренер. М. сп. міжнар. кл. (1971). Закін. Київ. ін-т фіз. культури (1984). Чемпіон Європи серед юніорів (Таллінн, 1969), серед дорослих (м. Мілан, Італія, 1971), 5-ї Спартакіади народів СРСР (1971). Володар Кубка СРСР (1973). Сріб. призер чемпіонату СРСР (1971). Переможець (1966–67, 1969–71), сріб. призер (1968, 1970) першостей РФ. Чемпіон ЗС РФ (1966, 1968–69, 1971). 5 разів входив до списку 24-х найсильніших волейболістів СРСР. Виступав за команди «СКА» (м. Ростов-на-Дону, РФ, 1966–72), «Локомотив» (Київ, 1973–77), «Спартак» (м. Петропавловськ-Камчатський, РФ, 1977–80; працював тренером 1980–81). Чл. збір. команд СРСР, РФ, України. Тренери – В. Зєнович, В. Шамшур, Ю. Фураєв. Працював тренером команд «Титан» (Запоріжжя, 1981–84), «Сокіл» (Київ, 1987–91), «Ремтехсільмаш» (Вінниця, 1996–2000), «Аеропорт Бориспіль» (м. Бориспіль Київ. обл., 2001–04). Від 2004 – тренер команди «Факел» (Івано-Франківськ).

Н. О. Романова

Стаття оновлена: 2010