Запорожець Петро — Енциклопедія Сучасної України

Запорожець Петро

ЗАПОРО́ЖЕЦЬ Петро (26. 08. 1895, м-ко Ладижин, нині місто Вінн. обл. – 31. 10. 1963, м. Детройт, шт. Мічиґан, США) – військовик, громадський діяч. Чоловік Е. Запорожець. Хорунжий 1-го Сірого полку 1-ї Сірої дивізії, організатор Гайсин. охорон. сотні, яка воювала проти більшовиків і денікінців; повстан. отаман (1920). Емігрував до Румунії, звідти – до Чехо-Словаччини. 1924 вступив на агроном.-лісовий ф-т Укр. госп. академії у Подєбрадах, 1929 здобув диплом інженера. Згодом виїхав до США. Працював на автомоб. ф-ці Г. Форда. Займав керівні посади у гетьман. русі, зокрема 1948–50 і 1959–63 – голова Укр. гетьман. орг-ції Америки.

Р. М. Коваль

Статтю оновлено: 2010

Покликання на статтю
Р. М. Коваль . Запорожець Петро // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=15485 (дата звернення: 07.05.2021)