Запорожченко Іван Данилович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Запорожченко Іван  Данилович

ЗАПОРО́ЖЧЕНКО Іван Данилович (12(24). 02. 1872, х. Озруби, нині с. Артюхівка Ромен. р-ну Сум. обл. – 11. 03. 1932, х. Олава, нині с. Ярмолинці Ромен. р-ну Сум. обл.) – поет-кобзар. Осліп у 6-річ. віці. Маючи добрий слух і голос, навч. грати на бандурі й співати від батька, який був скрипалем і мандрував по селах і пан. маєтках. 1918–20 брав активну участь у більшов. партизан. боротьбі, підпіл. роботі. У репертуарі – укр. нар., істор., побут., гуморист. пісні («Морозенко», «Ой наступала та чорна хмара», «Хома та Ярема» та ін.), власні твори. Від З. записано бл. 60 пісень, зокрема «Виряджала мати сина», «Вільні козаки», «Обрання гетьмана, або Війна на Олаві», «Пісня про повстання». Окремі твори З. опубл. у зб. «Пісні» (Чг., 1936), «Українські думи та історичні пісні» (К., 1955).

Літ.: Кирдан Б., Омельченко А. Народні співці-музиканти на Україні. К., 1980; Лавров Ф. Кобзарі. К., 1980; Орленко П. Кобзар Іван Запорожченко // Істор. календар 2002. К., 2002.

Б. М. Жеплинський

Стаття оновлена: 2010