Запорозький дуб - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Запорозький дуб

ЗАПОРО́ЗЬКИЙ ДУБ – пам’ятка природи. Знаходиться у межах Запоріжжя, на тер. колиш. с-ща Верхня Хортиця. Вис. 36 м, діаметр крони 43 м, обхват стовбура 6,32 м. Вік дерева – 700 р. Назву пов’язують з історією запороз. козаків. Перша згадка про дерево міститься в книзі Я. Новицького «С берегов Днепра» (1905). Систематичне вивчення й охорону започаткувало Хортицьке т-во охоронців природи, організ. у Верхній Хортиці 1910 з ініціативи вчителя місц. школи П. Бузука. У 1970-х рр. побл. З. д. діяли музей. комплекс та виставк. салон (філія Держ. заповідника «Хортиця»). Стан дерева значно погіршився у зв’язку з буд-вом Дніпрогесу та створенням Кахов. водосховища. Нині зеленою залишилася лише одна гілка. З метою збереження пам’ятки 1999 прийнято рішення про консервацію дуба і створення фольклорно-істор.-етногр. ландшафт. ансамблю «700-річний Запорозький дуб». Гол. проект розробив А. Гайдамака.

Літ.: Запорозький дуб: Фотобуклет. К., 1979; Вілінов Ю. Останній зі славетної династії // Запороз. старовина. З., 1995. Вип. 1.

Ю. М. Волкова

Стаття оновлена: 2010