Запорозький дуб
ЗАПОРО́ЗЬКИЙ ДУБ — пам’ятка природи. Знаходиться у межах Запоріжжя, на тер. колиш. с-ща Верхня Хортиця. Вис. 36 м, діаметр крони 43 м, обхват стовбура 6,32 м. Вік дерева — 700 р. Назву пов’язують з історією запороз. козаків. Перша згадка про дерево міститься в книзі Я. Новицького «С берегов Днепра» (1905). Систематичне вивчення й охорону започаткувало Хортицьке товариство охоронців природи, організ. у Верхній Хортиці 1910 з ініціативи вчителя місц. школи П. Бузука. У 1970-х рр. побл. З. д. діяли музей. комплекс та виставк. салон (філія Держ. заповідника «Хортиця»). Стан дерева значно погіршився у зв’язку з будівництвом Дніпрогесу та створенням Кахов. водосховища. Нині зеленою залишилася лише одна гілка. З метою збереження пам’ятки 1999 прийнято рішення про консервацію дуба і створення фольклорно-істор.-етногр. ландшафт. ансамблю «700-річний Запорозький дуб». Гол. проект розробив А. Гайдамака.